Мати гнiвається на синочка Михайлика, бо батько переписав квартиру на нього. Та чоловік впевнений у правильності свого рішення, зате дружи планувала, що все дістанеться доньці Інні. Хто ж з них має рацію?

Квартира, де колись мешкали батьки, тепер є власністю їхнього синочка, хоча мати й перечила цьому і навіть хотіла розлучатися з батьком. А причина така: спершу мама була заміжня за іншим чоловіком, у них народилася спільна донька Інна, згодом вони розлучились і жінка жила з донькою у квартирі дідуся, згодом знову вийшла заміж, саме у цьому шлюбі народився синочок Михайло.

Усі переїхали на батькову трикімнатну квартиру. Та через деякий час дідуся не стало і мама почала здавати його двокімнатну квартиру в оренду. А коли Інна вийшла заміж за Сергія, то подарувала ключі від дідової квартири молодій сім’ї.

Чотири роки тому у них з Сергієм народився син, а через два роки – донька. Мати вже попередньо знала, що квартиру перепише на них. Та батько не погоджувався, На його думку, правильно було б продати дідусеву двокімнатну квартиру, а гроші роздати порівно усім дітям. Та мати настоювала на своєму, казала, що хлопчик ще заробить, він же майбутній чоловік. Чоловік теж поступатися не став, і виставив умову, що якщо дружина перепише квартиру на Інну, то він віддасть свою Михайлику.

Мати не взяла це до уваги й зробила, як вирішила: переписала дідову двокімнатну квартиру на доньку Інну з її чоловіком Сергієм. Після цього батько довгий час вмовляв сина прийняти у дар трикімнатну квартиру.

Батько пояснював, що коли його не стане, то мати усе майно перепише на Інну, а йому нічого не залишиться, й доведеться жити десь на зйомній квартирі, якщо будуть на неї гроші. Також казав, що у найгіршому випадку, матір передасть свою квартиру Інні, а та вже буде розпоряджатись, як їй завгодно. Просто батько турбувався за синове майбутнє…

Після усіх доводів й аргументів, Михайло вирішив прийняти батьковий подарунок – квартиру. І поклявся при нотаріусу, що за життя батька нічого з цим майном не робитиме. Батько повірив йому.

Та незабаром, про цю угоду дізналася мати, й почала підбурювати Михайла переписати квартиру на неї, бо той ще молодий, може доведеться на бізнес якийсь кредит взяти, то так і квартиру втратити можна.

Коли вона зрозуміла, що від сина нічого не доб’ється, почала тиснути на батька.Спочатку залякувала тим, що подасть на розлучення, та чоловік мав залізний аргумент: “Твоя квартира дісталась Інні, я свою віддав Михайлу, все справедливо“.

Тоді жінка вигадала нові умови. Вона заявила, що в Інни двокімнатна квартира, а в Михайла трикімнатна, і справедливо б було подарувати доньці ще й автомобіль.

Чоловік відповів, що в Інни ще є власний батько, і хай він теж якось посприяє її матеріальному благу. Після цієї фрази мати не на жарт розлютилася, і зібралася переїхати жити до доньки, але дарма, зять був категорично проти, жити з тещею. Відтоді мати трохи втихомирилась, і про розлучення вже не згадувала, бо зрозуміла, що так ще договориться до того, що взагалі опиниться на вулиці.

Але з Михайлом так і не розмовляє, бо переконана, що трикімнатну квартиру він має віддати Інні.

Тепер хлопець зрозумів, чому тато так наполягав прийняти у дар квартиру, бо клопотів різних у житті траплятиметься чимало, але він завжди буде впевнений, що має дах над головою.

Як вважаєте, правильно вчинив батько, що переписав квартиру на сина?

Оцените статью
Мати гнiвається на синочка Михайлика, бо батько переписав квартиру на нього. Та чоловік впевнений у правильності свого рішення, зате дружи планувала, що все дістанеться доньці Інні. Хто ж з них має рацію?