Зі Світланою я познайомився коли їхав додому, тоді падав сильний дощ і я побачив жінку, яка йшла узбіччям. У неї не було парасолі і вона змокла, тому я запропонував її підвезти. Вона погодилась і сіла у мою машину. Виявилось, що вона з мого села і приїхала до батьків у гості.
Вона була розлучена і у неї була трирічна дочка. Чоловік покинув її і пішов до іншої. Жінка була дуже приємною співрозмовницею, з нею мені було комфортно і здавалось, що я її знаю усе життя. Я її відвіз додому, а через деякий час ми знову зустрілися.
Моя мати завжди вірила в мене, вона оплатила мені навчання в університеті і хотіла, щоб у мене була хороша робота. Мені не подобалось жити у місті і тому я повернувся після закінчення навчання у село. Почав працювати в агрофірмі і допомагав матері. Вона була не задоволена тим, що я повернувся у село. Вона хотіла, щоб я жив у місті, але з часом звикла і змирилась.
Мати сподіваюсь, що я знайду собі заможну дружину. Вона навіть знала з ким я маю одружитися, це була дочка її знайомої. Батьки дівчини дуже забезпечені люди і мають власний бізнес. Мати сподівалась, що ми одружимося. Але я не погоджувався, бо дівчина мені не подобалась і я знав, що з нею щасливим не буду.
Вийшло так, що ми Світланою почали часто бачитись. Я зрозумів, що кохаю її. Вона була від мене старшою на шість років. Я їй також сподобався і ми почали таємно зустрічатися. Я боявся, що мати мене не зрозуміє і дозволить бачитись з коханою.
Минуло дев’ять місяців після того, як ми з нею почали зустрічатися. Я познайомився з її дочкою і ми з нею знайшли спільну мову. Я планував про наші стосунки розповісти своїй матері, але не міг знайти слушного моменту.
Одного разу я приїхав додому і коли зайшов у будинок, то побачив, що мати дуже розлючена. Я запитав, що сталось, а вона почала на мене кричати:
– Як ти міг?! Я тебе виховувала не для того, щоб ти зустрічався аби з ким! У неї є дитина! Якщо ти будеш з нею зустрічатись, то зруйнуєш своє життя! Щоб більше ти зі Світланою не бачився! Якщо ти продовжуватимеш з нею зустрічатись, то я тебе вижену з дому!
Вона наговорила мені багато неприємних слів і мені було дуже боляче та образливо. Я знав, що в нас село невелике і мати усе дізнається, але такої реакції я не чекав.
Я зібрав свої речі і вирішив поїхати жити до Світлани. Коли я виходив з будинку, то мати сказала, що я більше не її син і вона мене бачити не хоче. Мене її слова боляче ранили у серце і мені було дуже жаль, що мати не зрозуміла мене і не прийняла мого вибору.
Я любив Світлану, тому між матір’ю і своїм особистим щастям вибрав друге. Минуло дванадцять років і я ні по що не жалію. Протягом цього часу я з матір’ю не бачився. У нас з коханою двоє дітей. Її дочка прийняла мене і любить, як власного батька.
Ми з сім’єю переїхали до міста і я працюю на хорошій роботі та добре заробляю. Я взяв у кредит квартиру і його майже виплатив.
Нещодавно я дізнався, що мати захворіла і тому вирішив приїхати до неї. Дружина мене підтримала і сказала, що я обов’язково маю побачитись з матір’ю. Коли я приїхав до неї, то дуже здивувався, бо такого я не чекав. Мати зустріла мене з радістю, вона плакала і просила у мене пробачення за свою поведінку. Попросила показати фотографії онуків і дочки Світлани. Вона щиро каялась у тому, що тоді вигнала мене з дому.
