Мене ображає, що матір не цінує мою працю і вважає домогосподарок ледацюгами.

Нещодавно мені виповнилося 37 років і на даний момент я ніде не працюю. Моя мама засуджує таке рішення і постійно читає мораль, що у моєму віці вона ні дня без роботи не сиділа, а домогосподарка – це не професія, а додаткова задача для жінки.

І сама вона досі цього правила дотримується. У свої 63 досі працює. А я нібито просто сама собі вигадую домашні справи і нічого крім цього не роблю.

Я ж маю троє діток. Найстаршому 13, а найменшій 5. До того ж ми маємо багато домашніх улюбленців, діти люблять тваринок і завжди мріяли про свій невеличкий зоопарк. Тож можете уявити, скільки роботи лягає на мої плечі.

Діток я виховую сама, без допомоги бабусь, дідусів, няні. Тому навіть не розумію, як в своєму щільному графіку знайти час для роботи. Фінансово ми гарно забезпечені, адже у чоловіка хороша робота. Тож я не розумію, для чого мені кидати дітей, дім і йти заробляти копійки.

В моєму домі завжди був ідеальний порядок. Не пам’ятаю і дня, щоб я не прибирала десь. Кожного разу якесь нове місце в квартирі. І так по колу.

Зранку довго не сплю, встаю ще о 6:30 і наводжу лад, готую смачний сніданок і обіди для сина в школу, для чоловіка на роботу. Дітям треба особливі страви, адже у кожного свої вподобання. У Вадима (чоловіка) алергія на лактозу, тому тут теж треба враховувати це і готувати щось без вмісту молочних продуктів.

Потім потрібно повчити із старшими дітьми уроки, потурбуватися про їхню готовність на наступний учбовий день. А поки вони в школі, то я знову ж таки прибираю.

На вихідних я сідаю і пишу короткий план на тиждень, складаю меню, інколи роблю заготовки, щоб було потім швидше. В суботу ми з Вадиком їздимо по продукти і купуємо все необхідне на тиждень вперед. А в неділю буває, до чоловік запрошує друзів на вечерю і я старанно готуюсь до їх прийому. А після цього довго все прибираю і мию посуд.

Також кожного вечора ми всі разом, всією сім’єю виходимо гуляти в парк. Мені це просто необхідно після цілого дня сидіння вдома. А дітям також корисно подихати свіжим повітрям перед сном.

І мені образливо, коли матір недооцінює мою працю. Стільки років я віддала сім’ї, добробуту. Скільки недоспаних ночей мала і все це даремно. Адже ніхто цього не цінує.

Моя рідна сестра також давно має сім’ю і аж ніяк не турбується про неї так, як я це роблю. Частіше за все готує дітей напівфабрикатами з магазину і вільний час присвячує собі коханій. А діти живуть самі по собі і тільки те і роблять, що «зависають» у телефонах.

І їй матір не робить жодного зауваження. Не розумію, за що така несправедливість.

 

Оцените статью
Мене ображає, що матір не цінує мою працю і вважає домогосподарок ледацюгами.