Я завжди старалась виховати свого сина справжнім чоловіком. І я вважала, що мені таки вдалося це зробити. Тому настав час і думати про те, що скоро у мене буде ще й чудова невісточка. До знайомства із нею я ставилась дуже відповідально та була позитивно налаштована. Мені хотілось не будувати із нею карикатурні стосунки із анекдотів.
І от день знайомства настав. Вітя привів свою кохану дівчину до нас додому та заявив, що планує з нею одружуватися. Я проти нічого не мала, оскільки вважала, що яким би не був його вибір, то він має право зробити його самостійно. Тому залишалось тепер мріяти про внуків, яких я вже дуже чекала.
Влада була не з заможної сім’ї. Після закінчення школи вона не пішла навчатись далі,а відразу почала працювати. Її батьки не мали змоги фінансово забезпечувати навчання в університеті. Тепер коли діти прийшли до мене із такою пропозицією, то я погодилась прийняти їх у себе та виділити окрему кімнату у своїй трикімнатній квартирі.
Все було нібито й непогано, але вже за кілька днів мене почала дратувати одна риса у поведінці Владислави. Вона безпардонно брала у користування мої речі і навіть не питала дозволу. Мене виховували так, що особисті речі на те вони й особисті, щоб належати тільки тобі.
Спочатку невістка просила у мене банний халат, потім брала його без просу, ніби це вже її річ. Потім я вирішила купити їй власний і з цим ми покінчили. Та згодом дівчина взяла у мене ще й кофту, потім заколку і я вже просто не знала, як на все це реагувати. Якщо спочатку у мене хоча б щось просили і я не могла відмовити, то потім навіть спитати ніхто не міг.
Мені дуже не хотілось розводити сварки, тому всі ці моменти я упускала. А потім вирішила, що не потрібно замовчувати проблеми. Так, я підійшла в першу чергу з розмовою до сина. Він мене уважно вислухав, потім сказав, що нічого страшного тут нема і я просто вимальовую проблеми на рівному місці.
А вже на наступний день Влада почала пшикати на себе мої парфуми перед роботою. Для мене це було геть ненормальним. Тому вирішила якось виправляти ситуацію.
Поки діти були на роботі, то я викликала майстра, який встановив мені замок на двері в кімнату. Я буду її замикати, коли відсутня вдома і ніхто нічого там не братиме без мого відома. Вже на вечір син почав дивно на мене реагувати і я подумала, що обоє зрозуміли, чому моя кімната стала зачинятися. Вечеряти вони сіли без мене, а я показово приготувала собі щось і сіла з ними.
Я сподіваюсь, що на цьому наші конфлікти вщухнуть.
