У мене є син, звати його Андрій. Він дуже розумний і талановитий. Закінчив він університет і знайшов хорошу роботу. За ним багато гарних дівчат бігало, деякі були з заможних сімей і виглядали чудово. А мій син не звертав на них увагу. Він одружився з дівчиною, яка йому не підходить і я ніколи не приховувала, що не люблю невістку.
Коли йому було двадцять вісім років він одружився з Надією. Вона була простою дівчиною з села. Вона тільки школу закінчила, а університет не вступила, працювала продавцем в продуктовому магазині. Я не розумію, чому з нею одружитися мій син.
Після весілля молодята почали жили в квартирі, яку купив Андрій. Виявилось, що невістка є жахливою господинею. Коли я приходила до них у гості, то бачила, що посуд не помитий, підлога брудна, а холодильник пустий. Надія у цей час лежить на дивані і дивиться телевізор. Я їй кожного разу говорила, щоб вона у квартирі лад навела, а вона переводила розмову на інші речі і нічого не робила. А коли у них народилась дитина, то вона навіть одяг перестала прасувати і син мій у пом’ятих речах їх ходить. Жах.
Але найгірше те, що Андрій свою дружину любить більше, ніж мене. Одного разу він з нею прийшов до мене у гості. Це був День матері і я приготувала смачні страви, бо ми планували святкувати. Подарував мені син одну маленьку троянду. Я була здивована, бо він заробляє добре і справа тут не в грошах. Можна, було мамі гарний букет купити. А потім коли ми усі сиділи за столом і розмовляли, то невістка сказала, що вона тепер теж мати і чоловік їй подарував великий букет червоних троянд і показала фотографію на телефоні.
– Оце він мені сьогодні подарував. Я така щаслива. Букет дуже великий, у ньому тридцять три троянди.
Я розлютилась, бо син невістці подарував букет, а мені одну троянду. Невдячний у мене син, я його виховала, любила, а він мені пожалів гроші на великий букет. Мені дуже через це образливо.
