Ми з чоловіком прожили понад 20 років душа в душу. Він добрий і дуже працьовитий. Цілий день на роботі, а ввечері — на грядці. Садить овочі й докладає купу зусиль, щоб отримати якийсь врожай. А воно як буває: то слимак з’їсть, то рік неврожайний, то ще щось. Дуже мало з того врожаю вдається спожити. Та й раніше це в нього було просто хобі.
А нещодавно мій чоловік заявив, що лишає свою добре оплачувану роботу, й виходить на пенсію (йому 56, до слова). Буде вирощувати овочі. Я сприйняла це як жарт. Але Володі було не смішно і він серйозно усім своїм колегам розказав, що йде з роботи. У нього добра робота. За ті гроші, що він отримує, можна купити багато тих самих овочів. Я думала, він ще на пенсії роки 2-3 попрацює, але він ні в яку.
Звичайно, я розумію, що право вибору за ним, але в нього є ще діти й внуки, яким треба допомогти. А гроші завжди потрібні.
Коли я вперше сказала йому, що добре було б ще трохи попрацювати, він сприйняв це агресивно. Сказав, що з нього досить, що всіх грошей він не зможе заробити. Ми все сімейне життя жили дуже мирно, ми розуміли один одного, підтримували, йшли на компроміс. Але тут я розумію, що, коли він залишить роботу, а потім зрозуміє що це була помилка й захоче повернутися, буде вже пізно. Його вдруге не візьмуть. А він цього розуміти не хоче. Йому хочеться бути вдома, бавитися саджанцями на городі.
Володя, побачивши, що ми не підтримуємо його вибір, став нервовий, сварливий, всім невдоволений. Одного разу сказав, що вирощуючи свої овочі, він принесе більшу користь для сім’ї, аніж якщо він буде на роботі. Я змовчала, щоб не нервувати його й себе. Але наступного тижня, коли ми пішли на закупи в супермаркет, я звернула його увагу на ціни. Щоб заготовити овочі на зиму нашій сім’ї треба 2-3 тисячі гривень. А скільки праці, грошей і сили треба вкласти, щоб виростити це у себе на грядці.
Прийшовши додому, Володя довго думав. А нещодавно сказав, що подав заяву на звільнення. Я не стала щось йому дорікати. Діти теж змирилися. Може і справді не варто гнатися за великими грішми, а краще знайти заняття для душі?
