Мені шістдесят чотири роки, а моїй сестрі – шістдесят два роки. Ми вирішили жити у моєму будинку, а квартиру Наталі здавати в оренду. А через декілька тижнів пожаліли про це.

Ми з сестрою живемо одні, наші діти живуть окремо і приїжджають до нас у гості не часто. Я з чоловіком розлучилась чотири роки тому, а Наталя з чоловіком розлучилась вісім років тому. Одного дня ми з нею вирішили жити разом у моєму будинку, а квартиру сестри здавати в оренду.

Ми думали, що разом нам буде веселіше. У нашому віці чоловіка дуже важко знайти, а якщо пощастить, то ми у будь-який момент вирішимо квартирне питання.

Діти та онуки приїжджають рідко і будуть тільки раді, що ми живемо разом та піклуємось одна про одну.

Коли ми були молодими ми орендували одну квартиру і нам було добре жити разом, тому ми думали, що і зараз ми порозуміємось. Ми будемо піклуватись одна про одну і разом готувати, прибирати і прати. Зможемо разом гуляти у парку, відвідувати театри і музеї.

Свої пенсії ми будимо складати докупи і докладати до них гроші за оренду квартири. У нас вийде більше грошей, ніж ми б жили окремо.

Якщо хтось з нас захворіє, то ми будемо турбуватись одна про одну. Ми бачили тільки хороше у спільному проживанні. Але насправді вийшло не так, як ми планували.

Спочатку ми сперечались де ми маємо жити у моєму будинку чи у квартирі сестри. Кожна з нас хотіла залишитись в себе вдома. Через декілька днів ми вирішили жити у мене в будинку, бо він більший за квартиру сестри і є невелике подвір’я.

А потім ми сперечались через кількість речей, які хотіла перевезти у мій будинок сестра. Вона хотіла, щоб я частину своїх речей викинула, щоб вона змогла покласти на їхнє місце свої речі у шафи. Я звільнила їй декілька полиць, але їй було їх мало. Тому частину моїх речей і її речей ми винесли в підвал і так вирішили нашу суперечку.

Квартирантів ми швидко знайшли і вони почали жити у квартирі сестри, а ми думали, як будемо розпоряджатись грошима за оренду квартири.

Спочатку мене дратувало, що моя родичка командує у моєму будинку, але потім я змирилась.  

Наше спільне життя було жахливим, ми постійно сварились. Вона звикла, що стакани і тарілки мають бути з лівого боку, а я з правого. Вона усе порозставляла інакше, ніж було і я нічого не могла знайти усе вдома. Мені постійно приходилось з нею погоджуватись, щоб у нас не було конфліктів.

Через деякий час ми зрозуміли, що любимо різну їжу. Мені прийшлось знову поступитись сестрі і їсти те що подобається сестрі.

Наталя постійно слухає музику, а люблю тишу, тому я дуже дратувалась і не могла спокійно почитати улюблені книги.

Виявилось ми з сестрою дуже різні люди і у нашому спільному проживанні було більше мінусів, ніж плюсів. А потім я побачила, що вона дратується коли бачить мене. Я старалась їй догодити, а вона все одно була роздратованою.

Згодом вона віддалилась від мене і не хотіла зі мною розмовляти. Так минуло декілька днів. Я не знала чим я її образила.

Одного дня вирішила з нею поговорити і відверто розповісти все, що я думаю про неї. Під час розмови я почала плакати і вона теж. Вона сказала, що не розуміє чому я її дратую і вона злиться на мене.

Ми зрозуміли, що маємо жити окремо для того, щоб зберегти нашу дружбу. Нам краще з сестрою час від часу зустрічатись, ніж жити разом.

Наталя розірвала договір оренди з квартирантами та переїхала на свою квартиру і наші стосунки покращились.

Оцените статью
Мені шістдесят чотири роки, а моїй сестрі – шістдесят два роки. Ми вирішили жити у моєму будинку, а квартиру Наталі здавати в оренду. А через декілька тижнів пожаліли про це.