Мій батько був завжди сумним і часто пропадав з друзями, а одного дня він пішов та не повернувся. Ми просиділи вдома три дні і були дуже голодними, а потім ми пішли до сусідів.

У нас колись була дуже гарна сім’я: тато, мама, я і молодший брат. Мама завжди була з нами і доглядала нас, а батько працював з понеділка по п’ятницю до пізньої ночі. А одного дня мама пішла у магазин і її збила машина. Нам про це повідомили поліцейські і після почутого батько зблід, а молодший братик дуже плакав. Я старалась Павла заспокоїти, бо я старша сестра і це мій обов’язок, але мені не вдавалось.

Мій батько тепер був завжди сумним і часто пропадав з друзями, а одного дня він пішов та не повернувся. Ми просиділи вдома три дні і були дуже голодними, а потім ми пішли до сусідів. Тітка Оксана викликала поліцію і нас забрали у дитячий будинок. Батька позбавили батьківських прав і ми залишились сиротами, хоч батько був живий.

До нас в гості часто приїжджав наш дідусь і привозив нам солодощі та інколи листи від батька. Ми були дуже щасливими та із задоволенням їх читали. Він писав, що дуже любить нас і сумує, але зараз не може приїхати. Відписати йому ми не могли, бо не було на конвертах вказано адреси батька. 

Усі листи привозив дідусь і там завжди було одне й те саме. Він писав, що приїхати і забрати нас не може. Розповідав, що йому зараз дуже важко, але коли він стане на ноги, то обов’язково приїде до нас.

Через деякий час я зрозуміла, що листи від імені батька писав дідусь. Коли ми виросли і закінчили навчання з’явився наш батько, який вимагав платити йому аліменти. Але у суд він програв, бо суддя врахувала те, що він нас покинув.

Ми вирішили поселити батька у будинок для літніх людей. Хоч він і не виховував нас, але залишається нашим батьком. Тому ми йому і допомогли. 

Оцените статью
Мій батько був завжди сумним і часто пропадав з друзями, а одного дня він пішов та не повернувся. Ми просиділи вдома три дні і були дуже голодними, а потім ми пішли до сусідів.