Мій брат переписав квартиру на сина і зали_шився майже на ву_лиці

Коли мій брат оформлював квартиру на свого сина, я йому казав: “Ти розумний чоловік, Степане, з великим життєвим досвідом і ти без мене знаєш, що різне трапляється в житті. Буває, що діти готові поділитися всім, але бувають діти – які тільки вміють брати. Якщо ти зараз це зробиш, то є ризик опинитися на вулиці. Ретельно обдумай своє рішення!”

Брат тоді подивився на мене таким поглядом, який я ніколи не забуду. Спочатку він довго сміявся, а потім на мене образився. Степан сказав, що не можна так говорити про його сина. Тоді я ще намагався пояснити, що не це мав на увазі, а те, що завжди потрібно перестраховуватися. Степан зробив по-своєму.

Саме на сина він оформив квартиру, оскільки не хотів, щоб вона дісталася доньці, яка живе далеко і ніколи не провідує свого батька.

Декілька років Степан жив в цій квартирі, а потім син повідомив його, що планує продати квартиру, бо хоче відкрити бізнес, а вони з батьком поки поживуть в орендованій квартирі. Степан засмутився через таку новину, але ніколи не заперечував сину.

Згодом син повідомив Степану, що йому не вдалося розкрутити бізнес, довелося позичити грошей, тепер він увесь в боргах. Тому він вирішив поїхати на заробітки за кордон. Ні на які вмовляння Степана син не зважав.

Після того, як син Степана поїхав за кордон, чоловік згадав про доньку, яка вислала йому чималу суму коштів та сказала, що більше нічим не може допомогти. Кошти в мого брата закінчилися швидко, на пенсію йому було жити важко і Степан приїхав до мене в село.

Він попросив виділити йому невеличку кімнату в моєму будинку, додав, що скоро син заробить грошей і забере Степана до себе. Але я чудово розумію, що цього ніколи не буде і сподівання Степана марні.

Мені шкода мого старшого брата. Я забрав його до себе, але мої діти проти. Мовляв, не бажають доглядати ще одну стару людину, адже розуміють, що рано чи пізно догляд за дядьком ляже на їх плечі.

Я запросив брата в дім, нагодував його. Проте брат так і не зрозумів яку помилку він тоді зробив, коли переписав квартиру на сина. Він ще й досі надіється, що син повернеться і забере його до себе.

Я не знаю чим можу допомогти брату. Цілком зрозуміла позиція моїх дітей, але і Степана шкода.

Оцените статью
Мій брат переписав квартиру на сина і зали_шився майже на ву_лиці