Мій брат з дружиною поїхали на заробітки, а свою дитину залишили на виховання дідуся й бабусі. Щось мені підказує, що вони вже не вернуться.

Це вже не перший раз таке стається, що мій племінник, якому зараз рік і два місяці, живе в нас. З батьками він мало що час проводить, а все тому, що батьки у нього легковажні й ще зовсім не готові до виховування дітей. Зате є бабуся з дідусем, які люблять малого внучка понад усе на світі й готові заради нього на все. Мама навіть швидше на пенсію вийшла, лиш би більше часу з внуком проводити.

Я це розумію і вважаю, що це дуже класно, коли є така підтримка від бабусі з дідусем. Але мій брат дещо виліз вже нам усім на голову. Він разом зі своєю молодою дружиною повністю звалили догляд за дитиною на нашу сім’ю. Дитина живе в нашому домі, спить зі мною в одній кімнаті й повертатися до батьків не хоче. А молоді батьки в цей час розважаються, їздять з друзями на всякі гулянки, Таня, моя братова, кожного тижня з подругами на каву вибирається, на шопінг. А ось нещодавно вони ошелешили батьків новиною, що їм немає чого робити в нашому місті, в них є багато планів, які вони хочуть реалізувати, а для цього потрібно виїжджати закордон. “Бо тільки там є шанс в люди вибитися”, — сказав мій брат. “Ми дитину поки вам залишимо, поїдемо, облаштуємося там і вже потім заберемо сина до себе”.

Батьки наші були категорично проти, не уявляють собі життя без внука, але молоді зібралися й поїхали. В домі запанував хаос, який зачепив і мене.

Я племінника люблю, але вважаю, що це неправильно, що його цілими днями бавлять дідусь з бабусею. Все ж, малий має маму з татом, вони його народили, їм і няньчитися. Але так часто трапляється, що й мене змушують з племінником сидіти, бо я ж, мовляв, тітка. Для мене це не дуже переконливий аргумент.

В мене зараз своє життя, я вчуся на 3 курсі, паралельно підробляю репетитором, в мене теж є плани й амбіції, які я хочу реалізувати. Я не буду жертвувати своїм часом, поки брат з дружиною собі розважаються. Мама моєї позиції не приймає й не розуміє, каже, що я перетворилася на егоїстку й, коли у мене будуть діти, я буду чекати від усіх допомоги, а до мене ніхто не прийде. Наша суперечка дійшла до того, що я зібрала свої речі й поїхала жити до подруги на квартиру. Тепер живу з нею і ділимо плату на двох. Це набагато краще, аніж жити з батьками й няньчити чужу дитину. Я не маю на це часу, я вчуся по ночах, бо хочу, як казав мій брат “в люди вибитися”, а поява дитини в домі не дає мені нічого робити.

Тому батьки можуть ображатися, але так, я егоїстка, як і брат з братовою. Вони поїхали ще два місяці тому і за цей час подзвонили до дитини аж 3 рази. Це показує те, наскільки вони турбуються тим, як тут їхній син. Сумніваюся, що вони вернуться по нього, скоріш за все, все так і залишиться. Мама з татом будуть виховувати внука, поки той не виросте, а батьки в кращому випадку висилатимуть гроші для нього, а в гіршому — раз на місяць дзвонитимуть.

Я занадто добре знаю непутящого й безвідповідального брата і чомусь впевнена, що він на таке здатен. А батьки й не дуже проти того, щоб внук залишився з ними…

Оцените статью
Мій брат з дружиною поїхали на заробітки, а свою дитину залишили на виховання дідуся й бабусі. Щось мені підказує, що вони вже не вернуться.