Мій чоловік не допомагає мені виконувати домашню роботу, а я більше не хочу усе робити сама. Я не знаю, як зробити так, щоб він мене зрозумів і почав допомагати мені вдома?

У багатьох сімейних пар виникають побутові конфлікти. Я розумію, що більшість людей вважає, що жінка має бути мамою, дружиною і домогосподаркою, а чоловік має заробляти гроші і на цьому його обов’язки закінчуються. Коли я говорила про свої проблеми матір’ю, вона сказала, що я не маю скаржитися, бо така жіноча доля. Вона сказала, що я не права і дорікнула, що я не хочу дбати про чоловіка і дітей.

Я вийшла заміж одразу після закінчення університету. Ми з чоловіком одружені уже одинадцять років. Я знаю, які обов’язки мають дружини і виконую їх. Мій чоловік багато працює, щоб заробити нам на життя. А я стараюсь йому догодити і готую смачну їжу, прибираю в квартирі і перу його речі. Я перетворилась на прислугу, яка увесь день змушена працювати. А я хочу бути делікатною жінкою, яка має час, щоб доглядати за собою, а не стомленою домогосподаркою.

У нас з чоловіком є троє дітей. Я багато років була у декретній відпустці і у мене не було жодного вихідного дня. Я виховувала дітей, виконувала домашню роботу, а мій чоловік нічого не робив, бо приходив стомлений додому з роботи.

Декілька місяців тому я повернулась на роботу. Я була дуже щасливою, що уже не буду сидіти вдома. Думала, що тепер оскільки я працюю чоловік буде допомагати мені доглядати за дітьми і ми домашню роботу будемо виконувати разом. Але так не сталося, у мене з’явилося ще більше роботи. Чоловік нічого не хоче робити вдома. Він не може ні прибрати, ні помити за собою посуд.

Коли я прошу мені допомогти, то він мені відмовляє. Каже, що стомлюється на роботі. Але я ходжу на роботу теж і в мене така сама зарплата, як у нього. Я теж втомлена.

Коли я була у декреті, то дуже хотіла вийти на роботу. Мені набридло сидіти вдома, я хотіла гарно одягнутись, нанести макіяж і піти до людей. Я хотіла самореалізуватись і чогось досягнути у житті. Тепер я маю куди ходити і де себе реалізовувати.

Я не один раз просила Андрія допомагати мені вдома, але він відповідав, що я жінка і це мій обов’язок. Якщо я не встигаю виконувати домашню роботу, доглядати за дітьми, то маю звільнитись з роботи і сидіти вдома.

Коли чоловік приходить додому, то я маю приготувати вечерю і дати йому їсти, а потім помити за ним тарілку. Він навіть дякую мені не каже.

Одного дня я захворіла і не змогла зробити їсти. Коли чоловік прийшов з роботи і побачив, що я заснула, то почав кричати на мене:

– Ти чого лежиш! Їсти давай, я голодний!

Мені було не приємно і образливо, я ж не його рабиня! Невже так важко, узяти з холодильника продукти і приготувати собі вечерю.

Я стомилась, обслуговувати Андрія. Одного дня я вирішила, що більше так не хочу жити, тому я зібрала речі і переїхала жити до батьків. Я сподівалась, що мати зрозуміє мене і підтримає. А вона мене одразу почала виганяти до чоловіка. Вона говорить, що усі жінки працюють на роботі, виконують домашню роботу і доглядають за дітьми. Вони не скаржаться, а я дуже лінива і тому жаліюсь на своє життя.

Не знаю, що мені робити? Я не хочу до кінця свого життя прислуговувати чоловікові. Як, зробити так, щоб він мене зрозумів і почав допомагати мені вдома?

Оцените статью
Мій чоловік не допомагає мені виконувати домашню роботу, а я більше не хочу усе робити сама. Я не знаю, як зробити так, щоб він мене зрозумів і почав допомагати мені вдома?