«Мій чоловік після закриття фірми став лЕдачим і слаб0духим»

Виховую двох дітей – сина і дочку. Окрім цього, ще працюю – на власні витрибеньки вистачає з надлишком. Чоловік заробляє добре. Має власну невелику фірму.

Однак останнім часом наше стабільне матеріальне життя похитнулося. Фірма чоловіка, на жаль, збанкрутувала. Я спочатку не робила з цього проблеми – з усіма буває. Проте зауважила, що чоловік почав заглядати в ч арку. Роботи він не шукає. Заощадження з кожним днем розходяться. Моєї зарплати ледь вистачає на харчування і оплату комунальних послуг.

Почала натякати чоловікові, щоб негайно шукав роботу. Він злиться, каже, що в такому віці майже нереально знайти роботу.

Дмитру всього сорок п’ять. Має досвід. Лиш би бажання. Однак він не зважав на мої прохання і не робив найменших спроб щось підшукати для заробітку.

Врешті дійшло до того, що дитині потрібні нові черевики, а грошей на рахунку немає. Хоч у свої черевики взувай дитину і веди в школу.

Чоловік тоді обурився, чого це я не їду за кордон, як, наприклад, сусідка Таня. Он вона хороші гроші заробляє, а Василь бавить дітей.

-Давай, їдь. Я також дітей бавити буду., – раптом заявив він вимогливо.

Зізнаюся, я аж ніяк не очікувала такого повороту. Сказала, що не поїду, бо боюся довірити йому дітей.

Моя відповідь його розізлила. Тоді я заявила, якщо їхати, то разом. Так легше більші гроші заробити і в чужій країні дати собі раду.

Дмитро запротестував. Сказав, що він не зможе фізично працювати, він не для того створений.

Така відповідь чоловіка мене прибила. Я почала панікувати. Звернулася до батьків за допомогою. Сказала, що дітей перевезу. Очевидно, до них, а я все-таки поїду сама заробляти гроші. Тільки у мене виник великий сумнів щодо Дмитра. Чи потрібен він мені такий слабодухий і ледачий?

Оцените статью
«Мій чоловік після закриття фірми став лЕдачим і слаб0духим»