Ми з чоловіком майже двадцять п’ять років живемо в шлюбі. Все життя він пропрацював штаб-сержантом. Колись, коли ми лише познайомились ця посада називалася прапорщик.
Познайомилися ми з ним на весіллі в нашої спільної подруги. Його друг одружувався на моїй подрузі. А ми були дружками. Так і познайомились. Одразу один одному сподобались та й почали зустрічатися. А згодом й одружилися.
Після одруження нам дали службову квартиру. Чоловік працював, а я займалась домом та дітьми. Мене влаштовувало таке життя. Коли в чоловіка були вихідні – ми проводили їх десь в компанії наших друзів, родичів та знайомих.
Коли діти підросли та пішли до школи на навчання, я пішла на роботу. Працювала я там років з 6-7. В цьому потреби не було, чоловік ж заробляв багато, ми могли дозволити робити ремонт мало не кожні 1-2 роки. Потім діти виросли, стали дорослими та поїхали на навчання до інших міст.
А чоловік все продовжував говорити про те, що як тільки йому виповниться 50 – вийде на пенсію та буде відпочивати. Ніхто це всерйоз не сприймав. Він це ще замолоду говорив, що піде на пенсію в 50 років. І от, на його ювілей, коли йому нарешті виповнилось 50 років, мій чоловік знову сказав, що виходитиме на пенсію. І його знову не сприймали всерйоз. Після свого дня народження він справді звільнився та вийшов на пенсію. Стримав своє слово, так сказати.
Вже близько року він на пенсії. Чесно – це якийсь жах. Ми тепер весь час разом і весь час сваримося. Він почав до всього чіплятися, весь час всім невдоволена. Він тепер ще й захопився комп’ютерними іграми. Літом він хоча б на рибалку ходить або в гараж, але тепер коли холодно він сидить весь час дома.
А він звик завжди бути при справі, а тут робити нічого, от він і нудиться. Я намагалась влаштувати його десь на роботу, бо як виявилося бути з моїм чоловіком 24/7 неймовірно важко. Його почало нервувати та бісити абсолютно все. Особливо я та мої серіали. А мене бісить те, що він весь час грає в свої комп’ютерні ігри. Ще його почало нервувати те, що я в’яжу. Але це ж абсурдно! Я це хоча б безшумно роблю, на відмінно від нього, коли грає в комп’ютерні ігри та дуже голосно виражає своє невдоволення програшем.
Я дуже втомилася від нього, але розлучитися не можу. Що мені робити – не знаю.
