Олександр Іванович уже чотири роки на пенсії і його дочка часто залишає йому онука. Чоловік дуже відповідально ставиться до виховання дитини та завжди з задоволенням піклується про нього. Але хлопчику батьки завжди все дозволяли, тому він розуміє старань її дідуся.
Одного разу літній чоловік пішов гуляти з онуком на дитячий майданчик. Хлопчик бавився з іншими дітьми і все було добре, але через декілька хвилин Максим зі сльозами на очах вимагав у дідуся машинку, таку ж саму, як у іншого хлопчика.
Дідусь спробував заспокоїти хлопчика і пропонував йому ті іграшки з якими вони прийшли на майданчик, але дитина сказала йому, що він поганий чоловік і продовжувала вимагати іграшку:
– Я тебе не люблю,бо ти мені не хочеш купити мені іграшку, як у Павла!
– Але я три дні назад купив тобі літак. Ти був дуже задоволений і говорив, що я найкращий дідусь у світі. – сказав чоловік.
– Це було тоді, я не хочу ним бавитись.
– Але у тебе є багато різних іграшок, яких я купив тобі раніше.
– Я не хочу ними гратись, я хочу таку машинку, як у мого друга. – продовжував вередувати хлопчик.
– Я не можу тобі купити її, бо зараз не маю грошей.
Павло вирішив дати Максиму побавитись своєю іграшкою і хлопчик взяв її. Через декілька хвилин онук підійшов до дідуся та сказав:
– Ти не маєш грошей на машинку, тому ти мені не потрібен. Мама Павла краща за тебе вона купила йому червону машинку.
Жінка чула розмову і вирішила поговорити з неслухняною дитиною:
– Не можна говорити так з дідусем, він тебе любить і добре дбає про тебе, а ти його ображаєш.
– Мені не потрібна його любов, а іграшки. – зі злістю сказав хлопчик.
Дідусь мовчав, йому було дуже боляче через слова онука, але він не міг нічого вдіяти. Його дочка з зятем завжди виконували забаганки хлопчика і купували йому дорогі іграшки, а у нього пенсія не велика, тому він не може собі цього дозволити.
