Мій чоловік не_вдячний. Я стільки справ роблю для нашої сім’ї, забуваючи про себе, а він не цінує!
Ми хотіли донечку, але виявилось, що буде син, це нас дещо засмутило. Спочатку не хотіла говорити чоловіку, але він усе зрозумів сам. Коли я пішла в декрет, то ми жили на зарплату чоловіка. Він тоді мені ні за що не дорікав, за що я йому дуже вдячна. Але коли чоловік втратив роботу, то мені довелося шукати якийсь підробіток в інтернеті.
Після того, як нас з новонародженим сином виписали додому, грошей не було зовсім. Поки син був ще маленький і переважно спав, я почала потихеньку працювати. Разом з тим, ще займалася домашніми справами. Чоловік так і не працював. Потім синок став більшим і вимагав до себе особливої уваги.
Я розривалася між роботою, побутом і дитиною. Просила чоловіка мені допомогти, адже він ніде не працює. Дійшло до того, що чоловік нарешті влаштувався на роботу охоронником в супермаркет. Вдома стало набагато спокійніше, адже мене не гризла совість за немитий посуд і підлогу, бо ніхто на це не тикав пальцем. Чоловік почав заробляти та вони з сестрою придбали для батьків будинок в кредит. Мені теж вдалося налагодити свій розпорядок дня таким чином, щоб встигати та заробляти, і за дитиною дивитися.
Ми з чоловіком взяли авто в кредит.
І тут почалися претензії до мене, що я не оплачую кредит на авто. А у мене і немає можливості це робити, чоловік же не дає гроші на мої потреби, каже, що я сама собі можу заробити на прокладки та крем для обличчя. Ну добре. Почав говорити про розлучення.
Я не розумію, як я можу заробляти більше з дитиною на руках? Каже, що він мене ніякого толку. А мені що робити?
Поїхав жити до батьків. Мені було так сумно… Зараз нашому синочку уже пів року, за цей час я ні разу не почула від чоловіка: “Дякую за сина і за все, що ти для нас робиш”. Ніколи! Чути лише: “Я їду до батьків, думаю, нам варто розлучитися!”. Він зовсім не бачить, як мені важко з дитиною. Він тільки на роботу ходить, а я вирішую всі решту проблем: то за комуналку оплати, то продуктів купи, прибери, приготуй, з дитиною погуляй, випери одяг. Я дуже втомлена від такого життя.
Постійно чую, що він втомився. А я ніби на відпочинку?
Робота, побут, дитина, цей постійний плач, ниття чоловіка…
Сумно, що наше кохання зруйнували побут і проблеми з грошима.
