– Можливо не варто цього року святкувати мій день народження, – запропонувала я своїй мамі. – Просто замовимо з тобою піцу та подивимося якийсь фільм. Мені не дуже хочеться святкувати, особливо після того як не стало тата.
– Ні я гадаю він би хотів, щоб ми з тобою відсвяткували цей день. Адже з першого твого дня народження це стало традицією в нашій родині.
Мама не перебільшувала, коли сказала що це була традиція. Мій день народження завжди був особливим днем у нашій родині. Річ у тому, що коли мама з татом одружилися лікарі їм сказали що вони ніколи не зможуть мати дітей. Вони були у розпачі, навіть хотіли когось всиновити. Але сталося чудо й одного дня мама повідомила татові новину про те що вона вагітна. Тому кожного року мій день народження святкувався з величезним розмахом, хоч інші й не розуміли навіщо так витрачатися. Батьки завжди запрошували всіх наших рідних та друзів, наймали фотографа та відео оператора, дитячих аніматорів та навіть одного разу орендували у зоопарку поні.
Ось і зараз на мій п’ятнадцятий день народження мама вирішила зробити справжнє свято. Я знала що в неї не було багато грошей, адже дев’ять місяців тому мій тато загинув у зоні бойових дій. Окрім того, що ми дуже сильно за ним сумували так ще й стикнулися з тим, що не мали грошей на подальше життя. Після кількох днів істерики мама взяла в руки та почала шукати роботу. Старі друзі батька допомогли їй влаштуватися у магазин старшим продавцем.
Настав нарешті мій день народження. Скільки себе пам’ятаю завжди зранку коли я прокидалася біля мене стояла мама з татом та тримали святковий торт. Ось і зараз щойно розплющивши очі я побачила біля себе усміхнену маму. Видно що вона з усіх сил намагалася не заплакати.
– Люба донечко вітаю тебе з твоїм днем народження, яка ти вже стала у нас… – запнулася мама на пів слові у її очах з’явилися сльози. – в мене гарна. Я вірю що твій тато зараз з нами.
Я не хотіла казати мами що цієї ночі мені наснився тато. Як завжди усміхнений він бавився зі мною наче я маленька дитина. В останній момент сновидіння він підійшов та на вухо прошепотів мені «З днем народження донечко» Після цього я прокинулася посеред ночі та ще довго не могла заснути.
Разом з мамою ми пішли снідати. Гості були запрошені на четверту годину дня. Аж раптом у двері хтось постукав. Я побігла відчиняти перша, адже знала що це можливо хтось прийшов мене привітати. На порозі стояв молодий кур’єр та тримав величезний букет квітів й пакунки. Він не знав від кого прийшло замовлення. Але ми дізналися про це в записці, яка була в букеті. Виявилося що це мене привітав мій хрещений батько. Разом з татом вони ще в молодості служили в армії, разом й пішли захищати свою батьківщину де мій тато й загинув.
Читаючи листа разом ми з мамою ми обоє плакали. Того дня ми з нею разом передивилися усі записи попередніх днів народження. Там на плівці наша родина повна та щаслива.
Пам’ятайте завжди, що найголовніше в нашому житті це батьки.
