Мій рідний племінник, якого я виховувала як сина, попросив бути його мамою на весіллі й дати йому благословення.

У моєї старшої сестри зовсім не склалася доля. Вона вийшла заміж і, коли народила сина, її чоловік не пробув з ними й місяця, пішов до іншої жінки. Галина змушена була сама ставити сина на ноги. Але дитина росла і це з кожним роком ставало все складніше робити. Грошей постійно бракувало, бо Галя не працювала, а колишній давав копійки. Я трохи їм допомагала, але потім і сама вийшла заміж, народила дитину і гроші вже й самій знадобилися.

Арсену на той час було 10 років, як Галя зважилася їхати на заробітки. Вона прийшла до мене й попросила взяти сина до себе. Сказала, що присилатиме гроші для нього й для мене, лиш би я тільки його не залишила самого. Як я могла свого племінника покинути! Він мені, як рідний син, виріс на моїх очах та руках. Я пообіцяла піклуватися про нього, як про свою дитину й Галя зі спокійним серцем поїхала.

Пройшло вже 13 років. Арсен виріс, змужнів, став справжнім чоловіком. Я його дуже люблю й за ці роки справді стала вважати його своє дитиною. Я ніколи не мала з ним проблем, він ріс дуже слухняним та серйозним не по роках хлопцем. Сестра кожного місяця присилала гроші, але додому не поверталася.

Арсен надумав створити свою сім’ю. Він познайомився з чудовою дівчиною, вже другий рік зустрічаються й вирішили зіграти весілля. Він навіть привів її до нас, щоб познайомитися.

І ось, одного дня Арсен прийшов до нас з чоловіком і попросив бути його батьками на весіллі. Річ у тому, що сестра не зможе прилетіти, бо зараз такий час, що закриті повітряні простори між країнами. Чоловік погодився, а я, звісно, не могла йому відмовити, але мене бентежило, як на це Галя відреагує. Тоді Арсен мене заспокоїв, що вони з мамою все обговорили й вона погодилася. Сказала, що я була з ним всі ці роки, виховувала й не покидала, тому заслужила таку честь.

Арсен пояснив, що для нього ми найрідніші. Він всі ці роки вважав нас батьками, тому хоче віддячити нам за нашу турботу й доброту й попросити благословення саме у нас. Не знаю, як для кого, а для мене це багато значить і це справді дуже почесна місія.

Я була розчулена цим проханням. Значить, ми з чоловіком все правильно робили, якщо Арсен виріс таким чудовим хлопцем. Сподіваюся, скоро ситуація налагодиться й Галя зможе прилетіти й на свої очі побачити, яким став наш Арсен.

Оцените статью
Мій рідний племінник, якого я виховувала як сина, попросив бути його мамою на весіллі й дати йому благословення.