Мій тато один раз на місяць кудись зникає на цілий день. Я прослідкувала за ним і дізналася, куди він ходить.

Мої батьки пішли під вінець тоді, коли у мого батька було двоє дітей від першого шлюбу. Через якийсь час народилася я. Ми щасливо живемо всі разом, великою сім’єю. І мої старші брати для мене найрідніші, хоч у нас різні мами.

Я не знала всіх таємниць, які від мене приховували батьки, бо була ще мала. Одне я знала точно — тато один раз на місяць кудись зникає на цілий день.

Хоча я і була дитиною, але думала зовсім не про дитячі речі, переживала, що тато має коханку. Я боялася, що мої батьки розлучаться.

Одного разу я попросила його сходити зі мною на футбольний матч нашої місцевої команди. Він сказав, що в цей день не зможе, бо у нього є справи. Які справи можуть бути важливіші рідної дочки? Я, навіть, образилася на тата за це. А ввечері не витримала і сказала мамі:

— Мам, мені здається, в тата є інша жінка, а може й інша сім’я. Чому ти така спокійна? Він кудись зникає на цілий день, без пояснень, а ти його відпускаєш!

— Прийде час і ми з тобою підемо до цієї іншої жінки, щоб провідати її.

Я тоді зовсім не зрозуміла, що мама мала на увазі. Моя цікавість взяла верх і я не придумала нічого кращого, як простежити за татом.

Того дня він, як завжди, раненько вийшов з дому і кудись попрямував. Я сказала мамі, що біжу до подруги, а сама побігла за ним. По дорозі тато купив квіти. Яким же моїм здивуванням було, коли я побачила, що тато прийшов на цвинтар.

— Навіщо йому так рано на цвинтар? — подумала я собі.

Тато підійшов до якоїсь могили, поставив квіти, запалив свічку і сів на лавку. Так він просидів кілька годин, непорушно. Мені набридло за ним спостерігати і я, спантеличена, повернулася додому. Вдома я одразу запитала в мами, до кого тато ходить на цвинтар, на що мама мені сказала:

— Ти що, переслідувала його? Оля, так не можна. Але, якщо тобі вже так кортить про все дізнатися, то я тобі розповім. Багато років тому, ще до того, як ми з твоїм татом знали один одного, в нього була дружина Наталя. Вона у дуже молодому віці, їй було всього 28 років, смертельно захворіла. Шансів врятувати її не було, вона дуже тяжко й болісно помирала, а твій тато був поряд з нею до останньої хвилини. Він дуже любив її. Уяви собі, побачити, як людина, з якою ти планував провести все життя, без якої ти собі не уявляв існування, помирає і ще й так тяжко. А ти не можеш нічого вдіяти. Після цієї трагедії, тато кожного місяця, того числа, коли не стало Наталі, ходить на її могилу, щоб побути з нею, поговорити, розповісти про дітей.

— І ти не ображаєшся на нього, що він і досі не забув її?

— Звісно, що ні. Я була готова до того, що в нашому житті буде ще одна жінка. Я рада, що він її не забув. Твій батько дуже хороша й вірна людина. Він любить мене, по-своєму, я в цьому ніколи не сумнівалася. Я сама інколи ходжу з ним до Наталі. Хоча ніколи її не знала, але впевнена, що вона була чудовою дружиною, мамою і жінкою.

Нашу розмову перебив тато, він чув все, про що ми з мамою говорили. Зайшовши в кімнату він сказав мені, що наступного разу не треба тайкома за ним стежити, посміхнувся мені й додав:

— Я люблю вас понад усе у світі й ніколи ні що не проміняю, не сумнівайся у цьому. Але я відчуваю обов’язок перед Наталею, тому час від часу ходжу до неї, щоб вшанувати пам’ять.

Оцените статью
Мій тато один раз на місяць кудись зникає на цілий день. Я прослідкувала за ним і дізналася, куди він ходить.