Мої батьки сказали, що дім залишиться моїй сестрі, а мені дадуть грошей на квартиру. Настав час, коли нам потрібні ті самі гроші, а батьки відмовляються їх давати.

Я народилася у звичайнісінькій сім’ї, де батьки постійно були на роботі, а дітьми займалися бабусі з дідусями. Ми з моєю молодшою сестрою з дитинства відчували нестачу батьківської уваги, але зате ми жили у достатку.

Зазвичай кажуть, що перша дитина дуже пещена, але в нашій сім’ї все було навпаки. Все найкраще діставалося Тані. В нас з нею 4 роки різниці. Я звикла до того, що батьки постійно часу не мали й мені не потрібно було це пояснювати. Але з Танею була інша ситуація. Для Тані грошей ніколи не жаліли, їй купляли все найкраще і, що вона просила, лиш би вона не вередувала. А я ніколи нічого не просила, тому на мене уваги й не звертали.

Я закінчила школу, університет, а потім вийшла заміж. Все поступово й обдумано. Батькам сподобався Олег, вони дали добро на наші стосунки та наш шлюб.

Жити ми почали окремо від батьків, на орендованій квартирі. Не тому, що так хотіли, а тому, що інакшого виходу не було. Мої батьки одразу дали мені зрозуміти — дім вони залишають Тані, а мені дадуть грошей на квартиру. Ми з Олегом весілля не робили, одразу взялися збирати гроші, копійка до копійки, на покупку своєї квартири. Задумали взяти іпотеку. Почали складати на перший внесок. Трохи батьки Олега дали, трохи ми заробили. Настав час взяти грошей у моїй батьків, адже вони обіцяли, що як попросимо, допоможуть.

Чесно, ми б могли обійтися без їхньої допомоги, могли б взяти кредит. Але нам не дали, бо і я, і чоловік працюємо неофіційно. У кредиті нам відмовили в усіх банках.

Коли я постала перед батьками, вони мені сказали, що грошей не мають, бо сестра хоче заміж виходити, а її наречений — хлопець не з простої сім’ї, все має бути на відповідному рівні. Для мене у них грошей нема. Тоді я запитала, чи можуть вони взяти на себе кредит з умовою, що ми з чоловіком його будемо виплачували. Я була певна, що тут батьки точно нам не відмовлять, адже я ніколи копійки зайвої у них не взяла, я взагалі ніколи нічого у них не просила. Вони чудово знали, яка я у таких питаннях відповідальна і я б їх ніколи не обманула. Тим більше там така сума незначна була, для них це копійки, а для нас з чоловіком ще кілька місяців роботи. А ще, ми поспішали, бо я завагітніла. Хотілося, щоб дитинка народилася в новому домі. І я про це сказала батькам. Але звістка про вагітність анітрохи не розчулила батьків і вони відмовилися брати кредит, так і не пояснивши логічної причини.

Вже близько місяця ми не спілкуємося. Я борюся сама з собою. Чи плюнути на все і самому якось викрутитися, ще трішки почекати з покупкою, чи все ж нагадати, що і я їхня донька теж. Я все ще прописана в тому домі, який вони ніби-то залишили Тані. Отже, я маю на нього такі ж права, як і моя сестра, чи не так? Думаю, тут треба звернутися до спеціаліста і дізнатися, які права у мене є і що я можу вимагати.

Хоча я вже й не вернуся в той дім жити, але хочу, щоб справедливо було. Якщо пообіцяли допомогти, допоможіть. Ще не знати, коли сестра заміж вийде, вона тільки кілька місяців, як познайомилася з тим Віталіком! А батьки вже від тепер почали гроші для неї збирати. Аж смішно з цього!

Оцените статью
Мої батьки сказали, що дім залишиться моїй сестрі, а мені дадуть грошей на квартиру. Настав час, коли нам потрібні ті самі гроші, а батьки відмовляються їх давати.