У нас з дружиною троє дорослих дітей: двоє доньок і син. Ми оплатили їхнє навчання в університеті, допомогли знайти роботу і бавили онуків.
Чотири роки тому моя дружина пішла у інший світ. Я зараз на пенсії і уже декілька років я економлю. Вижити на одну пенсію мені дуже важко. Недавно я захворів і лікар мені виписав дорогі ліки. Після того, як я їх придбав мені довелося сидіти голодним.
Мої діти знають, що мені зараз дуже важко. Вони розуміють, що на таку маленьку пенсію я не можу нормально харчуватись. Але вони жодного разу не запропонували мені допомогу.
Я їм говорив, але вони мене ніби не чують. У них свої сім’ї та турботи, тому діти на мене часу не мають.
– Ви б не могли купувати мені ліки і допомогти оплатити комунальні послуги, бо пенсії мені не вистачає. – просив я доньок та сина.
Доньки сказали, що у них маленькі діти і вони не можуть допомогти. А у сина кредит, тому йому і самому важко.
Я не можу повірити, що мої діти не можуть дати мені гроші. Вони просто не хочуть мені допомогти. Я знаю, що в них все добре.
Вони живуть добре і кожного року відпочивають закордоном. У сина є машина та власна квартира. А у доньок дуже заможні чоловіки.
Я знаю, що син усі гроші віддає невістці і вона не дозволить витратити на мене гроші. А доньок зяті добре забезпечують, але вони дбають тільки про себе. Вони купують собі дорогий одяг і косметику.
Мій сусід завжди розповідає, як йому його діти допомагають. Вони купують продукти і комунальні послуги оплачують. А декілька днів тому вони придбали йому нову зимову куртку та чоботи.
Я завжди старався, щоб мої діти все мали. Виконував їхні забаганки і купував їм дорогі подарунки. Я хотів, щоб вони були щасливими. І ось як віддячили вони мені.
Колись я у знайомих позичав гроші, а зараз мені соромно, бо немає можливості повертати борг.
Коли я був молодим, то завжди допомагав своїм батькам. Вони мене ніколи про це не просили, але я знав, що мушу допомогти, бо вони зробили багато доброго для мене. Я завжди платив за їхні комунальні, купував їм продукти і давав їм гроші.
Я не розумію, як можна вижити на пенсію. За ці копійки я не можу оплатити комунальні, купити їжу і ліки, мені не вистачає грошей.
Коли моя дружина була живою, то я працював бухгалтером. Ми тоді допомагали нашим дітям. Але зараз вони уже не пам’ятають, що ми для них робили. Не потрібно було їм допомагати, а ці гроші відкладати собі на старість.
Як я маю жити далі? Мої діти мені не допоможуть, а більше у мене нікого немає. Я не розумію, що я зробив не так, бо вони виросли безсовісними.
