Діло було пізньою весною. Ми з чоловіком та нашою донечкою живемо у селі. Будинок нам залишився від моєї бабусі з дідусем, які все життя й усю душу вклали у його зведення. Тітка Мирося добре їх пам’ятає. Вони дружили по-сусідськи.
Наші хати побудовані одна біля одної, ба більше, між подвір’ям є брама. Тітка Мирося не один раз нею користувалася, таким чином скорочуючи собі дорогу в місцевий магазин. Та й не раз заходила до нас, поцікавитися що у нас нового.
Бабуся мені завжди говорила, що тітка Мирося дуже зависна жінка. Я все дитинство дружила з її внучкою Надею. А потім, коли ми виросли, то розійшлися своїми дорогами. А тітка ніяк пережити не могла, що я власними зусиллями вступила в університет, знайшла роботу й вийшла заміж. Зараз я маю свою сім’ю і на тітку Миросю зла не тримаю.
Донечці моїй уже 10 років і на свій день народження вона попросила собаку. Ми з чоловіком не могли їй відмовити, бо вже давно роздумували над тим, що завести її. Моя давня подруга саме продавала золотистих ретриверів. Дуже красива собака. Ось ми й взяли собі одного. Назвали Ґолді.
Одного разу, тітка Мирося зайшла до нас поговорити, але, ми з чоловіком саме збиралися до його мами у сусіднє село і тому, ввічливо перепросили, мовляв, дуже спішимо. Тітка Мирося насупилася, але пішла. Пішла, забувши зачинити браму між подвір’ями. Мій чоловік давно пропонував закрити браму на замок. Але я якось не хотіла псувати стосунки з сусідкою, вона б це точно не так зрозуміла.
Ми поїхали, а Ґолді за цей час проліз на сусідський город і зрив метр посаджених огірків. Скільки крику було. Це вже мені пізніше сусіди переказували. Ввечері ми повернулися, а сусідка вибігла з хати й почала скандал. Вона кричала, що в суд подасть, що Ґолді їй у хаті натоптав, подер меблі та ще багато про мене й мою сім’ю. А я ж то знаю, що це не правда. Мені донька подзвонила і все розповіла. Вона власноруч його ловила по сусідському городі.
Я признаю, собака провинилася. Але баба Мирося сама в тому винувата. Це вона залишила відчиненою браму. Так ще й наговорила те, чого не було. У самої тітки Миросі є 3 собаки. Вони з вигляду маленькі, але дуже шумні. Я з дому вийти не можу, бо одразу зачиняється гавкіт страшний. Всі сусіди страждають від цих собак. І як я можу бути певна, що це моя собака наробила збитків?
Все ж, я сказала їй, що відшкодую гроші за огіркове насіння. Але браму між нами ми демонтуємо. Щоб в майбутньому не було таких ситуацій.
А тітка Мирося ще місяць після того згадувала про цей інцидент і бідкалась всім, яка у нас погана собака.
