Ми з дружиною вирішили придбати ще одну однокімнатну квартиру. Друге житло ми купили після того, як я успадкував будинок дідуся, який продав. На першу квартиру ми з дружиною довго відкладали гроші і економили, а друга далась нам набагато легше. Я планую її здавати у оренду і на пенсії ми будемо мати додаткові гроші.
Мені сорок вісім років, а дружина на чотири роки молодша від мене. У нас двоє доньок, які ще вчаться в школі. Старшій дитині чотирнадцять років, а молодшій – дев’ять років.
Моя дружина говорить мені, що старша дочка через декілька років захоче жити окремо, тому ми маємо їй віддати другу квартиру. Але я їй відповів, що не віддам свою квартиру доньці. Вони вийдуть заміж і нехай зяті їх забезпечують житлом. Але дружина не погоджується і говорить, що ми маємо подбати про своїх доньок. А я не бачу сенсу вкладати гроші у дітей, вони ж поїдуть і будуть дбати про свої сім’ї, а не про мене.
Коли у них будуть чоловік і діти, то батьки відійдуть на другий план. Я впевнений, що у старості ми будемо дітям не потрібні. Потрібно думати тільки про себе, а коли вони підростуть нехай самі думають про своє майбутнє. Я переконував дружину, що ми маємо дбати про себе, добре їсти, гарно одягатись і подорожувати світом. А не на старість виживати на пенсії.
Я б хотів зараз почати відкладати гроші на депозит, що б у старості мати гроші про всяк випадок. Якщо я про себе не подбаю, то про мене ніхто не подбає. Я думаю, що гроші від оренди житла у старості мені будуть потрібніші, ніж допомога доньок і зятів. Коли я буду на пенсії, то щоб нормально жити мені потрібні будуть гроші і я розраховую на депозити і кошти, які я отримаю від того, що здаватиму в оренду квартиру.
Дружина мене навіть слухати не хоче, вона говорить, що другу квартиру ми віддамо старшій дочці, а свою залишимо молодшій. А я їй відповідаю, що наші батьки нам нічого не дали і ми так само зробимо, а вже після того, як нас не стане доньки успадкують все наше майно. А поки ми живі ми маємо дбати тільки про себе.
Зараз дівчата ще малі, а потім ми побачимо, як ми з дружиною вирішимо нашу суперечку.
