Я дуже люблю дітей і мрію, що колись у мене буде син. Але я хочу рідну дитину, а чужі діти – це не рідні діти. Не знаю чому, але я ніколи б не погодився виховувати чужу дитину і не розумію людей, які погоджуються на таке.
Я довго підбирав для себе дружину, я хотів, щоб вона була гарною, розумною і не мала дітей від інших чоловіків. Про те, що не хочу виховувати чужих дітей я не розповів жінці з якою зустрічався і це була моя помилка, бо зараз я б не мав проблем.
Ми з Галиною зустрічались два роки і згодом одружились. А через два місяці після весілля я дізнався, що в неї є шестирічний син. Я був шокований і не розумів чому жінка приховала від мене таку важливу інформацію. Якби я знав про дитину, то б не зустрічався з нею.
Зараз я не знаю, що робити, бо жінка вагітна від мене, але жити з брехухою я не хочу. Вона у своє виправдання сказала, що не розповідала про сина від іншого чоловіка, бо боялась, що я не захочу з нею одружитись. Але зараз я планую розлучитись з нею, мені не потрібні чужі діти.
Виявилось, що дружина не планувала розповідати мені про сина, бо він жив з її батьками. Але її мати захворіла і не може доглядати за хлопчиком, тому Галина змушена забрати його до нас.
Я вирішив розлучитись з дружиною, а коли народиться наша спільна дитина, то буду їй платити аліменти.
