Ми з дружиною щасливі разом, у нас двоє дітей: хлопчик і дівчинка. Ми майже ніколи не сварились. Я завжди багато працював і тому добре заробляв. А дружина займалась дітьми та ніде не працювала. Вихідні ми завжди проводили разом і все у нас було гаразд.
Світлана ніколи мені не розповідала про батьків і вони навіть на наше весілля не приїздили. Коли хотів запитати про них, то вона переводила тему. Аж раптом дружина сказала, що приїде її батько. Я дуже здивувався, але з нетерпінням чекав на знайомство з ним. Було видно, що вона переживає через приїзд літнього чоловіка, а розповісти мені про нього нічого не хоче.
Минуло два дні тесть приїхав. Ми з дружиною накрили на стіл та ошатно одягнулись. Коли я його побачив, то від нього пахло спиртним, він був у брудному одязі і не митий. Я зрозумів, що він безхатченко. У нього виявилось багато поганих звичок від яких він не може відмовитись. Через свою поведінку він втратив роботу, а потім йому були потрібні гроші, тому він продав квартиру. Згодом гроші закінчились і він приїхав жити до нас.
Моя дружина дуже змінилась після приїзду батька, вона старається догодити йому і все робить, щоб йому було добре, а я відчуваю себе зайвим. Вони навіть не запитали у мене дозволу на те, щоб Володимир Олександрович залишився жити у моїй квартирі.
Зараз я не можу жити з ним в одному приміщенні, бо мені бридко. Я стараюсь брати їжу і йти у свою кімнату їсти, щоб не сидіти з ним за одним столом. Від нього постійно погано пахне і він ніколи не зміниться. Інколи я навіть з роботи додому йти не хочу і стараюсь затриматись на роботі довше.
А одного разу я повернувся швидше додому, бо забув вважливі документи. Коли я зайшов у квартиру, то побачив, що тесть із компанією безпритульних людей хазяйнує у мене в квартирі. Усі вони були нетверезі і поводились жахливо. Кидали сміття на підлогу і взутими ходили по чистій підлозі. Я викликав поліцію та вигнав тестя з дому. Тепер він живе на вулиці і я більше не збираюсь йому допомагати.
Дружина має вибір: залишитись жити зі мною і більше ніколи не згадувати про свого батька, або йти жити на вулицю.
