Ще в шкільні роки я дізнався про те, що люди один одному зраджують. Іноді про це розповідали друзі, іноді такі прикрі ситуації траплялися серед членів моєї родини. На це особливої уваги я не звертав і завжди думав, що зі мною такого не трапиться.
Ми були з дружиною уже п’ять років, як одружені. І раптом я дізнався про її зраду. Тоді ми винаймати житло в незнайомому для мене місті та ні друзів, ні знайомих у мене там не було. Вся увага діставалася дружині. Згодом я дізнався, що цей чоловік з’явився давно. Увесь час, поки ми одружені, моя дружина з ним спілкувалася. Дізнавшись про це, я був дуже сильно розчарований.
Проте попри зраду я вирішив, що все-таки хочу зберегти сім’ю. Я вважав, що зможу пробачити дружині зраду, тільки б не залишатися одному. Проте кожного дня мені було все важче і важче удавати, що нічого не сталося.
Пройшло уже пів року після того прикрого випадку і мені потрібно було у справах відлучитися в інше місто. Виявилось, що я не взяв з собою готівку, а на банківській карті грошей не було. Мені уже було потрібно повертатися додому, а грошей на квиток назад у мене немає. Я зателефонував дружині та попросив, щоб вона скинула мені гроші на карту, щоб я міг купити квиток і приїхати додому. Дружина грубо відповіла, що це чоловіки повинні давати гроші жінкам, а не навпаки.
Я був шокований від такого відношення до себе. Складалося враження, що це не вона зрадниця, а я підлий зрадник, якого вона пробачила. Я надзвичайно сильно образився. Важко було зрозуміти чим я заслужив таке ставлення до себе і що поганого для неї зробив. Тоді я почав здогадуватися, що я їй просто набрид і що вона мене більше не любить. Чому ж тоді вона залишилась зі мною жити?
Відповіддю на моє питання стало те, що я побачив вдома. Мій колега позичив мені гроші на квиток і коли я приїхав – квартира була пуста. Моя дружина зібрала усі свої речі та поїхала жити до свого коханця. Після того ми більше не бачились. Я не міг знаходитись у квартирі, в якій ми проживали та тому теж з неї виїхав. Дружина ні разу мені не подзвонила. Я подав заяву на розлучення і переїхав жити в іншу орендовану квартиру.
Уже згодом я дізнався, що дружина весь час бачилась зі своїм коханцем. Навіть тоді, коли обіцяла, що більше з ним ніколи не побачиться. Проте обіцянки не стримала і далі продовжувала зраджувати мені.
Час йшов. Сталося так, що моя дружина отримала по заслугах і цього разу зрадили вже її. Але вона, на відміну від мене, зради не стерпіла і пішла від свого коханця. Вона намагалася повернутися до мене. Але я для себе твердо вирішив, що така дружина мені не потрібна. Це раніше я не міг навіть подумати як проживу без моєї дружини, а тепер я чітко розумію, що не зможу жити з людиною, яка мене не поважає.
Я уже пережив наше розлучення. В цей важкий час мене сильно підтримали мої батьки. Звичайно, раніше я хотів повернути все як було раніше. Проте згодом кохання до дружини зникло, натомість прийшли спокій і рівновага.
Завдяки цій ситуації я чітко зрозумів, що гідний поваги та любові. І такого відношення до себе більше не допущу. Я навчився любити та приймати себе таким, який я є. Ми з дружиною розлучилися назавжди. Моя колишня дружина мене не варта, так, мені шкода, що з нею таке сталося, але вона отримала по заслугах. І навіть якщо вона зрозуміла свою помилку і змінилася, то я все одно не збираюся це перевіряти.
Я їй більше не вірю.
