Одного разу я зустріла свою подругу і вона була дуже засмученою, ми розговорились і вона мені розповіла про своє життя.
Заміж Наталя вийшла на четвертому курсі в університеті, її чоловік вчився у паралельній групі. Жили вони спочатку в батьків Андрія, а потім батьки подруги купили їй однокімнатну квартиру. А коли свекор пішов у інший світ, то її чоловік успадкував однокімнатну квартиру, яку вони почали здавати в оренду. На орендну плату подружжя вирішило будувати будинок.
Через рік у них народився син. Чоловік моєї подруги почав добре заробляти і сказав їй, що вона може не працювати, а зайнятись доглядом за дитиною та домашніми справами. Він працював з ранку до ночі, а усі хатні обов’язки виконувала Наталя.
Через декілька років вони добудували будинок та переїхали туди жити. Усе в них було добре і подруга була задоволена своїм життя.
Минали роки і син виріс та поїхав вчитись в університет. Вона була щасливою, що її дитина здобуде вищу освіту.
Одного разу її чоловік прийшов додому і сказав, що два місяці тому познайомився з молодою дівчиною з якою планує жити. Він подав на розлучення і попросив її виїхати з будинку в однокімнатну квартиру у якій вони колись жили.
Будинок був записаний на чоловіка, тому у суді вона не змогла відсудити частину житла. Їй зразу сказали, що вона не може претендувати на майно, бо вона все життя ніде не працювала і тому нічого не заробила.
Наталі дуже образливо, бо зараз у будинку в якому вона жила живе коханка чоловіка. Василина прийшла на все готове і дивиться на мою подругу, я на непотріб.
Жінка не може знайти нормальну роботу, бо у неї немає досвіду. Зараз вона прибирає у школі.
Син спочатку сварився з батьком, а потім підтримав його, бо Андрій дає йому гроші на навчання, а подруга заробляє копійки і нічого не може дати хлопцю.
Я нічого не змогла порадити Наталі, мені її дуже жаль. Подруга усе своє життя дбала про сина і чоловіка, а зараз вона їм не потрібна.
