Моя сестра завжди сумна і мені її дуже жаль. Вона дуже втомлена та скаржиться на своє життя.
З чоловіком вони живуть уже вісім років, але одного дня він зрадив їй. Вона пробачила йому, але Назар подумав, що йому можна все і він продовжував зустрічатись з іншими жінками.
Валентина старалась не звертати уваги на те, що чоловік повертається пізно вночі і від нього пахне жіночими парфумами. Вона вважала, що має зберегти сім’ю заради дочки.
А її чоловік бачив, що жінка все йому пробачає і поводився ще гірше. Вийшло так, що він почав залишатись на декілька днів у коханки. Моя сестра не кричала на чоловіка, а терпеливо чекала коли він повернеться додому.
Одного разу його не було два місяці. А коли Назар посварився з коханкою, то повернувся до дружини. Він пожив вдома три дні і знову зібрав свої речі та сказав, що помирився з іншою жінкою і вона дуже сумує за ним, тому він їде до неї.
Протягом двох років таке уже траплялось вісім разів. Валентина кожного разу чекає повернення чоловіка і сподівається, що цього разу він залишиться назавжди.
Я вважаю, що не можна прощати Назару зради і завжди це кажу Валентині, але вона мене не слухає. Я не розумію для чого дочці такий батько, адже вона бачить страждання матері та росте нещасною.
