Моя старша сестра закохалася не у того хлопця. Я це зрозуміла, коли дізналася, що вона хоче втekти зі свого весілля.

Ми з Веронікою завжди були близькі, хоч у нас і була різниця у 5 років. Батьки нас так виховували, що ми вважали одна одну найближчими подругами. Ми завжди ділилися всіма секретами та найпотаємнішими мріями.

Коли сестра навчалася в університеті, познайомилася з хлопцем. Він був на кілька років старший від неї і його звали Володя.
Їхні стосунки розвивалися дуже стрімко, а Вероніка була на сьомому небі від щастя.

Володя був не простий хлопець. Він виділявся з-поміж інших залицяльників Вероніки, адже був багатший, приїжджав за нею на дорогій машині й засипав її подарунками. Але чим ближче справа йшла до весілля, тим більше мінялася сестра. Я часто помічала, що в неї заплакані очі, вона нервується й, наче, чогось боїться. Мені, як сестрі, було неможливо не помітити її стресового стану.

Я намагалася вияснити, в чому справа, але Вероніка запевняла мене, що все нормально.

Молоді призначили дату весілля. Наша сім’я готувалася повним ходом. Я допомагала Вероніці обирати плаття, зачіску, макіяж, декорації, робити запрошення і ще багато різних дрібниць. Але сестра не виглядала щасливою. Це не було весілля її мрії, про яке вона мені завжди розповідала в дитинстві.

https://www.mirror.co.uk/

Коли настав той “найважливіший” для неї день, Вероніка поводила себе так, наче вона готувалася до похорону. Я допомагала їй одягатися, як раптом, вона сказала:

— Ань, я не можу так більше продовжувати. Я не можу вийти за нього заміж!

— Я розумію, ти хвилюєшся, але все пройде. Завтра все стане на свої місця.

— Ні! Не стане! Володя не такий, яким ти його бачиш. Він — погана людина!

— Що ти маєш на увазі?

— Він зраджує мені. А ще, підіймає на мене руку. Каже, я буду з ним, поки він хоче. Я боюся його!

— А чому ж ти не кинула того мерзотника!?

— Я ж кажу, боюся його. Він погрожував мені.

— Треба сказати батькам і скасувати весілля.

— Це його не зупинить, навіть, поліція.

— Тоді, тобі треба тікати!

— Я знаю. Якщо немає мене — немає проблем. Я продала всі свої коштовні речі. Мій знайомий пообіцяв мені, що підкине мене до аеропорту. Але я не знаю, як це зробити.

Я допоможу. Довірся мені.

— А що з батьками?

— Ними теж я займуся.

Весілля йшло по плану, ніхто нічого не підозрював. А в ту мить, коли по традиції відбулося викрадення нареченої, ми й утілили свій задум. Всі чекали на повернення Вероніки, а вона — не з’явилася. Володя рвав і метав, казав, що як тільки знайде її, вона про це пожаліє. Вероніка мала рацію, він — страшна людина.

Батьки ще довго не могли повірити, що донька так з ними вчинила. Але сестра написала їм повідомлення про те, що їй дуже соромно й вона просить вибачення у них. Інакше вона вчинити не могла, бо не готова була все життя терпіти й боятися.

З часом, вони змирилися з тим, що їхня донька більше не повернеться, а якщо й повернеться, то не скоро.

Оцените статью
Моя старша сестра закохалася не у того хлопця. Я це зрозуміла, коли дізналася, що вона хоче втekти зі свого весілля.