МОЯ СУСІДКА ГАЛЯ ПІДХОДИЛА ВAЖKУ HEДУГУ. ЄДИНА ДОНЬКА НЕМАЄ ЗМОГИ ПРИЇХАТИ, БО ОДРУЖИЛАСЯ, НАРОДИЛА ДИТИНУ ТА ПЕРЕЇХАЛА ЖИТИ У ВЕЛИКОМУ МІСТІ. КОЖНОГО ДНЯ Я ПОМОГАЮ СТАРЕНЬКІЙ: ТО ПІДУ В МАГАЗИН КУПИТИ ХЛІБА, ТО ПРИНЕСУ ВОДИ. Я ВСЕ ДЛЯ НЕЇ РОБИЛА, БО УСВІДОМЛЮВАЛА, ЩО ЇЙ НІКОМУ ДОПОМОГТИ. КОЛИ ВОНА НЕ ВСТАВАЛА, ТО Я БАБУСІ ГАЛІ І ЇСТИ ГОТУВАЛА. СЛАВА БОГУ, ЇЙ СТАЛО ЛЕГШЕ. НЕЗАБАРОМ В ГОСТІ ПРИЇХАЛА ДОНЬКА З СІМ’ЄЮ. СТАРЕНЬКА СТАРАЛАСЯ ДОГОДИТИ ГОСТЯМ, ГОТУВАЛА ЇСТИ, ПРИБИРАЛА НА ПОДВІР’Ї. ТА ЄДИНА ДИТИНА ПРОСТО ЗАБРАЛА ПОРОСЯ, СВІЖУ ГОРОДИНУ І ПОЇХАЛА СОБІ. ВВЕЧЕРІ БАБУСЯ ЗНОВУ МЕНЕ ПОКЛИКАЛА

Поруч зі мною живе старенька бабуся – Галя. Її діти живуть у великому місті, донька нещодавно народила, тому до матері приїжджала не часто. На жаль, минулого літа бабуся захворіла. Забрати діти стареньку не могли, бо самі живуть в невеликій квартирі з двома дітьми. Сусідка частенька просила мені допомогти: то в аптеку збігати, то хліб купити чи води принести. Не могла я відмовити бабусі Галі, хоча в самомі справ по горло: і господарство, і чоловік та ще й маленька донечка. Цілих два місяці я піклувалася про сусідку, навіть їжу їй приносила. Згодом старенькій стала почуватися краще. За той час вона стала мені дуже близькою, завжди розпитує про моє життя, порадить, заспокоїть. 

Не так давно її відвідала донька сім’єю, закликали мою донечку гратися з ними. Маруся з радістю побігла до сусідів бавитися. Та, буквально, за дві години, повернувся засмученою.Я й розпитувати не стала, бо бачила, що дитина без настрою. Як з’ясувалося згодом бабуся Галя в той день назбирала ягід та за обідом пригостила ними  свою доньку з сім’єю, а моїй Марусі жодної ягодки не дали. Після цього я вирішила не пускати доньку до них бавитися. Тиждень пробула донька бабусі Галі. Саме тоді, вони зарізали мамине поросятко, смажили на вогні свіжину, а мене сусідка жодним  шматочком сала не пригостила. Та на наступний ранок донька уже поїхала до міста і сусідка ввечері стала просити мене аби я пішла в магазин та купила їй масла, бо в неї ні грама не лишилося. Я була надто втомленою і відмовила старенькі, а тож сказала, що треба було доньці про мало сказати, тоді, як вона ягодами смакувала

З того дня бабуся Галя слова доброго мені не скаже. Я не тримаю на неї образу, бо вона вже старенька та й хворіє, але чиєюсь прислугою я бути теж не хочу, особливо, коли не цінують того, що ти робиш. 

Оцените статью
МОЯ СУСІДКА ГАЛЯ ПІДХОДИЛА ВAЖKУ HEДУГУ. ЄДИНА ДОНЬКА НЕМАЄ ЗМОГИ ПРИЇХАТИ, БО ОДРУЖИЛАСЯ, НАРОДИЛА ДИТИНУ ТА ПЕРЕЇХАЛА ЖИТИ У ВЕЛИКОМУ МІСТІ. КОЖНОГО ДНЯ Я ПОМОГАЮ СТАРЕНЬКІЙ: ТО ПІДУ В МАГАЗИН КУПИТИ ХЛІБА, ТО ПРИНЕСУ ВОДИ. Я ВСЕ ДЛЯ НЕЇ РОБИЛА, БО УСВІДОМЛЮВАЛА, ЩО ЇЙ НІКОМУ ДОПОМОГТИ. КОЛИ ВОНА НЕ ВСТАВАЛА, ТО Я БАБУСІ ГАЛІ І ЇСТИ ГОТУВАЛА. СЛАВА БОГУ, ЇЙ СТАЛО ЛЕГШЕ. НЕЗАБАРОМ В ГОСТІ ПРИЇХАЛА ДОНЬКА З СІМ’ЄЮ. СТАРЕНЬКА СТАРАЛАСЯ ДОГОДИТИ ГОСТЯМ, ГОТУВАЛА ЇСТИ, ПРИБИРАЛА НА ПОДВІР’Ї. ТА ЄДИНА ДИТИНА ПРОСТО ЗАБРАЛА ПОРОСЯ, СВІЖУ ГОРОДИНУ І ПОЇХАЛА СОБІ. ВВЕЧЕРІ БАБУСЯ ЗНОВУ МЕНЕ ПОКЛИКАЛА