Моя сусідка по палаті погодилася народити своєму начальнику, якого майже не знала, дитину й фikтивн0 розписатися. А все тому, що закохалася.

Я лягла в лікарню на збереження перед пологами. Моєю сусідкою по палаті була молоденька дівчина. Оксана, так її звали, весь час мовчала й дивилася у вікно. Аж на п’ятий день знайомства вона заговорила зі мною, ні з того ні з сього, я аж налякалася. Оксана сказала:

— Тобі ж цікаво щось про мене дізнатися?

— Так! — відповіла я.

— А слухати вмієш?

— Вмію.

— Тоді я розказуватиму, а ти послухай і може порадиш мені, що робити.

І Оксана почала:

— Я розвелася з чоловіком, бо він виявився не тим, ким прикидався. Всі мої гроші спускав на азартні ігри, а коли я відмовлялася йому давати грошей, починав мене бити. Я подала на розлучення й думала, видихну спокійно, а виявилося, що він залишив на мені купу боргів. Мені почали докучати кредитори. Моя подруга, щоб допомогти, запропонувала мені роботу перекладачем в офісі. Я погодилася, успішно пройшла співбесіду й мене взяли. Робота йшла добре, я швидко вчилася. На мене звернув увагу начальник, хвалив і кілька разів з собою брав на переговори, де треба було перекладача. Я навіть не встигла помітити, як влюбилася в нього. Ігор Адамович, так його звуть. Йому 38. Про таких як він зазвичай в книжках пишуть, він жодного разу не був одружений. Після мого колишнього, Ігор видався мені ідеальним, нехай і надто закоханим у свою роботу. А одного дня він прийшов до мене й сказав: “Народи мені дитину. Знаю, звучить дивно, але ми обоє дорослі люди. Ти мені подобаєшся як жінка, я тобі довіряю. Народи мені дитину, а я буду повністю її забезпечувати й піклуватися про вас. Я хочу батьком стати. Фіктивно розпишемося й обіцяю, що ви з дитиною житимете, горя не знаючи.”

— І ти погодилася?

— Як бачиш. Я теж дуже хотіла стати мамою. Мій колишній ніколи не розділяв моєї любові до дітей. Хтось може сказати, що я продалася, але я скажу, що покохала. Але він нічого до мене не відчуває. Для Ігоря я просто сурогатна матір. А ще кілька днів тому мені лікар сказав, що дитина може народитися з патологією. Боюся, Ігор відмовиться від нас і я залишуся сама з дитиною.

— Навіть не знаю, що сказати. А ти не хочеш розповісти йому все, як є?

— Сьогодні він прийде і розповім.

На цьому наша розмові закінчилася, бо прийшов той самий Ігор. Вони вийшли з палати й кудись пішли гуляти. А повернувшись, Оксана світилася від щастя. Сказала, що Ігор не відмовляється від неї з дитиною і навіть відповів взаємністю на її почуття. Сказав, що довго заперечував свої почуття, але врешті здався, бо закохався по вуха. Запропонував розписатися, але не фіктивно, а по-справжньому.

Ось так, бувши парою тільки формально, вони закохалися й збираються побудувати свою сім’ю.

Оцените статью
Моя сусідка по палаті погодилася народити своєму начальнику, якого майже не знала, дитину й фikтивн0 розписатися. А все тому, що закохалася.