Ми з Назаром дуже любимо один одного і у нас було все гаразд, аж поки матір мого чоловіка не переїхала до нас жити. Світлана Іванівна розлучилась зі своїм чоловіком і вирішила жити у мене в квартирі. Сказала, що вона до сина і онучок приїхала.
Я сподівалась, що вона поживе декілька місяці і переїде. А вийшло так, що уже майже рік минув, а вона досі живе з нами. Спершу вона ночувала разом з онучками у дитячій кімнаті, а потім попросила, що ми дітей забрали у свою кімнату, бо їй не достатньо особистого простору. Назар попросив мене погодитись, сказав, щоб я потерпіла декілька місяців. Але відтоді уже минуло багато часу і нічого не змінилось.
Я люблю своїх дітей, але нам усім чотирьом у маленькій кімнаті мало місця. Мені хочеться романтики, а з доньками у одній кімнаті це не можливо.
Свекруха розлучилась зі своїм чоловіком через те, що вона його не хотіла слухати та старалась ним командувати. Я бачу, що у мене вдома вона також починає встановлювати свої порядки. Ми з чоловіком пропонували їй орендувати квартиру, але вона сказала, що син її не цінує і не любить її. Почала давити на жалість і Назар розчулився та попросив мене потерпіти.
Я б нічого не говорила, якби вона з онучками гуляла і вдома мені допомагала, але вона нічого не хоче робити. Літня жінка зараз налагоджує своє особисте життя і вона не має часу, щоб допомоги мені з дітьми.
А одного разу свекруха привела свого кавалера до нас додому і я була дуже злою на неї. Вона сказала, що на вулиці холодно, тому вони вирішили погрітись і поїсти у мене вдома. Це було дуже негарно, адже Світлана Іванівна їжу не готує і це не її квартира, а вона без мого дозволу привела чужу людину до мене додому.
Мій чоловік почав дивно поводитись, він уже декілька днів ночує у друга, говорить, що виспатись хоче, а через те, що діти сплять у нашій кімнаті йому це не вдається.
Я відчуваю, що моя свекруха руйнує наше з її сином життя, а своє влаштовує. Я не знаю, як пояснити цій жінці, що я не хочу, щоб вона жила у моїй квартирі.
