Коли я дізналась, що моя дочка планує вийти заміж я була розчарованою. Вона тоді вчилась в університеті і я думала, що їй рано думати про сім’ю. Я нічого їй не сказала, бо це її вибір і я вважаю, що не маю права пхати носа у життя дочки.
– Роби, як вважаєш за потрібне, але я тобі не буду допомагати. Забезпечувати себе ви повинні самі. – сказала я їй.
Я думаю, що я правильно вчинила, бо якщо вона думає, що достатньо доросла, щоб виходити заміж, значить вона може і сама про себе подбати. Тепер у неї буде чоловік, то нехай він їй і допомагає.
Але виявилось, що моїй дочці пощастило, бо батьки її чоловіка дуже добрі і багаті люди. Після весілля їм відразу двокімнатну квартиру купили та машину. Олені хорошу роботу допомогли знайти. Я за це їм дуже вдячна і спокійна за свою дитину, бо вона у надійних руках.
Живу я у двокімнатній квартирі, а ще маю дві однокімнатні квартири, які здаю в оренду. У мене є власний швейний бізнес. Я люблю тишу і спокій, але вчора до мене зателефонувала дочка і сказала, що вона з чоловіком планує поїхати закордон відпочивати, не буде їх цілий тиждень. Вони дітей планували залишити на свекруху і свекра, але батьки чоловіка сказали, що візьмуть тільки старшу дитину, а молодшу попросили відвезти мені. Кажуть, що з двома не справляться. Я відмовила, бо мій онук непосидючий і він мені всю квартиру рознесе. Чому я маю з маленькою дитиною мучитись? Хай беруть синів з собою закордон! Мені достатньо один раз у рік прийти до онуків на день народження і то я ледве витримую їх. А тут я маю бути з онуком тиждень!
Хай переконує свекруху узяти двох дітей, а я їм нічого не винна. Батьки Назара завжди допомагали їм, хай і тепер допоможуть. Я вважаю, що моя дочка і зять вже дорослі хай самі розв’язують свої проблеми.
Олена спочатку просила мене сидіти з молодшим сином, а коли я відмовилась, то вона сказала, що мій обов’язок бавити онуків, бо я бабуся. Але я так не вважаю! Може ображатись на мене, мені все одно. Хай йде до свекрухи, вона ж свята і завжди допомагала їй.
