Ми з Веронікою вчилися в одному класі та були найкращими подругами ще з дитинства. Вероніка завжди була ефектною дівчиною, їй часто признавалися в коханні, хлопці приділяли їй багато уваги.
Чого не скажеш про мене. В порівнянні з нею я завжди була сірою мишкою. Але попри все, я була дуже прив’язана до неї й сподівалася, що наша дружба справжня і назавжди. Виявляється, я помилялася.
Ми вступили в один університет, щоправда, на різні факультети. Вже тоді наші дороги стали розходитися, бо з’явилися нові друзі, компанії. Але ми все одно з нею були ще дуже близькі. Вона ділилася зі мною всім, що її турбувало.
Одного разу вона розповіла мені, що в її групі є хлопець, Вадим, який їй дуже подобається, але він поки що байдужий до неї та не звертає на неї стільки уваги, скільки інші. Мені здається, що це її якраз найбільше зачепило. Вона звикла бути в центрі уваги й так, щоб нею всі захоплювалися. Тому її так цей хлопець і зацікавив.
Через якийсь час вони почали зустрічатися. Їй вдалося його причарувати. Але стосунки тривали недовго. Всього 2 місяці. За словами Вероніки, вони розійшлися, бо дуже різні та й взагалі це було не серйозно.
Потім вона закохалася і вийшла заміж за старшого на 10 років Олега. З ним вона познайомилася на весіллі свого брата. Зараз вони щасливі разом і чекають на другу дитину. І я дуже радію її сімейному щастю, але не розумію, чому вона думає, що має право вирішувати за мене?
За весь час навчання у мене не було серйозних стосунків. Закінчивши університет я влаштувалася працювати в маркетингову фірму і повністю занурилася в роботу. Там я і зустрілася з Вадимом, колишнім хлопцем Вероніки. Ми були знайомі, щоправда, після їхнього розриву не бачилися.
Я була новенька і Вадим допоміг мені освоїтися в офісі, все показав і пояснив. Ми з ним почали спілкуватися, проводити разом час після роботи. В якусь мить я відчула, що між нами багато спільного, у нас схожі інтереси, погляди на життя, навіть музичний смак і фільми одинакові любимо. І Вадим це відчув. Бо через якийсь час признався, що закоханий в мене.
Але усвідомлення того, що він колишній хлопець моєї подруги унеможливлювало наші стосунки. Я йому так і сказала, але його це не зупинило. Я старалася його уникати. Але він був дуже наполегливим. Я справді відчувала, що це моя людина і я по-справжньому закохалася.
Я наважилася на розмову з подругою і сподівалася, що вона зрозуміє мене, хоч ситуація склалася не з найкращих. Я не хотіла втрачати її, але Вадим — моє перше кохання. Раніше я такого не проживала.
Коли я розповіла Вероніці про наші стосунки з Вадимом вона облила мене брудом і сказала, що дружби між нами більше бути не може. При цьому на той момент вона була вже заміжня і носила в животі первістка. Це ревність чи може вагітність на неї так повпливала?
Нещодавно Вадим зробив мені пропозицію і скоро ми поженимося. Вероніка мене повністю ігнорує, не відповідає на мої повідомлення і розпускає про мене різні плітки серед друзів. Навіть до моїх батьків це дійшло.
Вадим заспокоює мене і каже, що все ще налагодиться, треба тільки почекати.
