Мій товариш розповів мені про непросту ситуацію, яка склалася у їхній родині. Син одружився, але ще не встиг розжитись власним житлом. Тому вони з невісткою напросились пожити у них. Але не на постійній основі, а лише доки не назбирають необхідної суми для купівлі власної квартири.
Батьки хотіли допомогти дітям чим зможуть. Хоча й грошей на нову оселю виділити не могли, але створили всі умови, щоб син з невісткою не маючи зайвих витрат швидше зібрали ці гроші самі. Діти жили на повному забезпеченні батьків. Ті оплачували комунальні послуги, купували харчі, побутові дрібниці. А син з молодою дружиною усі зароблені кошти відкладали. Батьки тішилися, що подружжя майже не гуляє, не витрачає зайвих коштів на забаганки, тому сподіватися, що необхідну суму вони назбирають досить швидко й з’їдуть хоча б на однокімнатну квартиру.
Та їх надії розвалилися, коли невістка приїхала у двір на новенькій іномарці. Коли батьки запитали, де ті взяли гроші на купівлю такого дорогого автомобіля, син відповів, що це з тих, які збирали на квартиру. Просто дружина завжди мріяла про таке авто, а він захотів порадувати кохану. Тому їм ще якийсь час доведеться пожити у батьків.
Їх батько, мій товариш, був дуже злий на сина, тому сказав, що вони можуть залишатись, якщо іншого виходу немає, а на те, що батьки утримуватимуть їхню сім’ю, можуть навіть не сподіватись.
Сина обурила така різкість батька. Хоча вони таки залишились жити у спільній квартирі, але харчуються окремо, на комунальні послуги теж дають свою частку. Зате з батьками тепер не розмовляють взагалі. Дружина мого знайомого дуже переживає, їй здається, що вона втрачає сина і їх стосунки не налагодяться ніколи.
