Моя дівчина не хотіла одружуватися протягом кількох років. Все через те, що вона пам’ятала свого колишнього.

Я знав що моя навіть не знаю як її назвати була раніше одружена. Чому я не можу сказати точно як її назвати хоча вже живемо майже 6 років разом, та ще неодружені. 

Вона вийшла заміж ще коли навчалася в університеті, тоді за нею бігав син одного з відомих юристів міста. І звичайно були гроші в їхньої сім’ї та і як сказати, спочатку їй не подобалося те, що він так бігає за нею. Та все ж вона здалася та вирішила дати йому шанс. Та він виявився хорошим на перший погляд. Вони проводили багато часу разом, та невдовзі вони одружилися, почали жити разом, та тут відкрилася його справжня суть він був домашнім тираном, а Анна була  молодою та не розуміла, що їй робити, як тільки вона захотіла піти від нього, вона дізналася, що завагітніла. Дивно але він був радий цьому, він справді хотів дитину. 

А коли в них народився син він знову все змінилося, почалися скандали та постійні крики. Анна хотіла піти від нього, але він не хотів, щоб вона йшла. І так вийшло, що їм довелося вирішувати все в суді. А так як його батько мав зв’язки то дитина залишилася з чоловіком. Після цього він з дитиною зник з міста, чи переїхав в інше місто жити, чи десь сховався в цьому місті.

Дуже довго вона шукала їх але так і не змогла найти. 

Вже через кілька років після цієї ситуації я познайомився з нею. Вона завжди була стримана, і я бачив, що вона завжди в роздумах. Я старався її відволікти від цього.

Ми почали жити разом, і я її заспокоював та вона перестала думати постійно про них. Але була ще одна проблема, кожного разу коли я робив їй пропозицію вона відмовила, але не йшла від мене. Це були дуже дивні стосунки, я робив не один раз пропозицію, та вона кожного разу відмовляла, я вже не знав що з цим робити, адже я хочу, щоб ми одружилися та та були справжньою сім’єю. Були б в нас власні діти, та вона перестала б так часто думати про те що вже не зможе змінити.

Та все ж мені це стало набридати, та одного разу я не витримав цього, та запитав на пряму її

  • Невже ти мене не кохаєш? Кожного разу ти мені відмовляєш. Я вже не можу це терпіти, я не можу. Хочу власної сім’ї з дітками, а ти кожного разу відмовляєш.

Після цього я пішов не знаю, що вона робила протягом цього часу поки мене не було, але вона напевне думала над ситуацією. І все ж сказала просто “так” як тільки я прийшов.

Після цього ми одружилися, та стали жити сім’єю, скоро в нас народилися двоє дітей, і за цим всім вона забула що було раніше, я сподіваюсь що це так.

Оцените статью
Моя дівчина не хотіла одружуватися протягом кількох років. Все через те, що вона пам’ятала свого колишнього.