Моя дівчина завжди страж _дала через низьку самооцінку. І коли я допоміг їй побороти це, то наші стосунки зійшли нанівець.

Зі Златою я познайомився ще на третьому курсі університету. Річ у тім, що раніше вона навчалась не в нашому місті, а зараз мусила переїхати, тому й перевелася. Наші одногрупники відреагували неоднозначно. Хтось був привітним та люб’язним, а хтось – зверхнім та невдоволеним. Багато з них почали знущатися із мовлення дівчини, адже вона трішки заїкалась. Та й сама вона сильно комплексувала, старалась менше говорити. Мені з навпаки Злата запала до душі ще з перших хвилин знайомства.

Минуло декілька місяців і ми навіть почали зустрічатися. Що не могло мене не тішити. Мені було приємно, що поряд зі мною дівчина стає дедалі відвертіша, перестає соромитися та опускати очі, коли говорить. Я ж старався радувати її, балувати, дарувати подарунки та приносити квіти. Мені хотілося донести, що вона надзвичайно прекрасна, а її дефекти – її особливість.

Та, напевно, така моя доброта зіграла злий жарт. Адже Злата стала аж занадто самовпевненою, сильнохарактерною та суворою. В якийсь момент вона почала контролювати кожен мій крок, кожну мою дію. Я не мав можливості ні з ким зустрітися та поговорити без її дозволу.

Я довго все це терпів, але ж і моя витримка не резинова. Якось вирішив дати відсіч на нагадати, хто в сім’ї голова. Тоді кохана страшенно образилась, почала плакати та психувати.

І саме в той момент я зрозумів, що наші стосунки не мають майбутнього. Я думаю, що потрібно бути чесним та розповісти про свої думки і наміри дівчині, та боюсь, що вона не зрозуміє, сприйме надто гостро. Або ще гірше – почне знову зациклюватись на дефектах своєї мови, а цього я аж ніяк не хочу. Як мені потім жити, знаючи, що зіпсував дівчині життя?

Але й терпіти далі ці стосунки я не зможу. Якась безвихідна ситуація.

Оцените статью
Моя дівчина завжди страж _дала через низьку самооцінку. І коли я допоміг їй побороти це, то наші стосунки зійшли нанівець.