Моя донька думає, що вона вегетаріанка, а я нишком від неї годую її м’ясом

Як же ж важко з нинішніми дітьми. Особливо коли в них наступає підлітковий вік. Моя донька завжди була слухняною й ввічливою. Але останні місяці я її просто не впізнаю. Почала сперечатися, геть не слухає що я говорю, в неї з’явилися якісь нові друзі, про яких я нічого не знаю.

А місяць тому заявила мені, що вона більше не буде їсти м’ясо, тому що не хоче, щоб через неї страждали невинні тварини. Я гадала, що це жарт, але вона й справді почали жити лише з овочів та фруктів. Добре, що хоч вдалося вмовити її не відмовлятися від молока, разом з моєю мамою змогли переконати її, що коровам просто необхідно, щоб їх доїли. Така природа речей.

Я просто не могла дивитися на те, що моя дочка не їсть поживної їжі. Вона й так завжди була худою. А тут ще й відмовилася від м’яса. В перші дні думала, що не витримаю й схоплю ремінь. Але моя мама мене втримала. Сказала, що так буде тільки гірше. Тут потрібно діяти з розумом. Вона дістала свій старий зошит з рецептами, які записувала ще зі слів своєї бабусі. Сторінки аж пожовтіли від старості. На деяких сторінках вже нічого не можна було розібрати.

Вона довго вивчала його й нарешті показала мені. Її план був дуже простим. Приготувати м’ясо так, щоб моя дочка не зрозуміла, що це таке й видати їй його за іншу страву. Цілий день, поки вона була у школі, ми разом з мамою працювали на кухні. Але це того було варте. Коли дочка повернулася й сіла обідати, то вона з’їла дві порції нового блюда й нічого не зрозуміла. Ми раділи.

Звісно ж, що це не чесно. Але я як мама переживаю за свою дитину та її здоров’я.

Оцените статью
Моя донька думає, що вона вегетаріанка, а я нишком від неї годую її м’ясом