Скільки б часу не минуло, але факт залишається фактом — неодружені жінки завжди виглядатимуть як запасний варіант для чоловіків. Добре, що під рукою й виконує всі зобов’язання дружини, але як підвернеться щось краще, то з легкістю можна кинути й забути. Зобов’язань ніяких немає, спільного майна і дітей також — от і ведуться д урочки як моя Валентина повелася на цього Ігоря.
Я вже скільки раз повторювала — ти старша за нього на 4 роки. Навіщо ти йому здалася? Вони вже 4 роки живуть неодружені у квартирі, а я лише й мрію про внуків і її весілля, але ніхто не поспішає, та й навіщо, коли вони вже давно живуть у цивільному шлюбі.
Моїй дочці Валентині 27 років. Вона працює вчителькою початкових класів. Ще з малечку вона була такою хорошою і витонченою, а головне — мріяла про розкішне весілля як у мультфільмах, які так любила в дитинстві. Зараз вона доросла і встигла закохатись в одного юнака, який навіть університет ще не закінчив. Вона настільки закохалась, що навіть без одруження погодилась переїхати до нього у квартиру й жити з ним під одним дахом і ділити оренду навпіл.
Тоді вони були знайомі всього місяць і я так її відмовляла від цього, наводила купу аргументів й доказів, що може статись, але не слухала! Слава Богу, що вони й досі разом, але вже минуло аж 4 роки, а весілля так і немає. Нещодавно я почула, що її Ігор завів собі подругу, але покинув її швидко, бо Валентина дізналась. І тут вона не витримала й сама запропонувала йому одружитись. А цей негідник, знаєте, що відповів?
“Зараз не час. Я хочу спочатку квартиру купити й машину, а потім вже про весілля будемо думати!”
Хіба весілля є перешкодою його матеріальним мріям, чи він планує на сотні тисяч доларів його влаштовувати? Не розумію цього і хай би що я казала, моя дочка таки не в змозі поставити йому ультиматум! І, звісно, я знаю чому. Вона звикла до нього й жити з ним поруч, тому їй нелегко зважитись на цей крок.
