Моя мама переконана, що мої відносини зі старшим чоловіком 0с0р0млять усю нашу сім’ю, а я впевнена, що це дійсно кохання

Лише переїхавши до столиці, я нарешті змогла почати жити своїм життям і стати щасливою. Проте моя мама не вірить у таке щастя.

Вона все життя вчила мене бути скромною і розсудливою. Вона й сама така, адже у маленькому містечку, де кожен одне одному знайомий, не може бути інакше. Кожен твій крок бачать усі і усі мають право осудити тебе, якщо твоє життя не відповідає їхнім очікуванням.

Тому, коли я нарешті наважилась зізнатись мамі про те, що у мене є хлопець, вона мало не плакала мені у трубку. І проблема не у тому, що у мене з’явились стосунки, а у тому, що мій обранець на 15 років старший за мене. Олег вже став успішним і сформованим чоловіком, що мене найбільше привабило. Він платить за мене в ресторані і дарує дорогі подарунки. Але моя мати не сприймає це як ознаки уваги, вона вважає це платою за мою компанію і думка про це зводить її з розуму.

Це була найважча телефонна розмова у моєму житті. Вона відмовлялась вірити у те, що я казала і благала мене взятись за голову. Каже, що він користується мною, а я у свою чергу віддаю себе за гроші. Ще так жахливо наші відносини ніхто не описував. Я розумію, що наша різниця у віці може викликати певну стривоженість, але я ж уже доросла дівчина і можу потурбуватись про себе сама. Але схоже, що для батьків ми завжди будемо малими дітьми.

Моя мама усе перекладає на свій досвід. Каже, що у її часи ніхто й за руки не тримався, якщо не мав серйозних намірів, а молодь тепер дозволяє собі Бог знає що. А найгірше в її очах те, що нібито я цього не розумію, а Олег користується моєю щирістю і простодушністю. Бачте не може дорослий чоловік закохатись у мене.

Але я ж знаю, що проблема узагалі не у мене і не у моєму коханому. Просто моя матір усе життя боялась осуду інших людей. А я впевнена, що коли у нашому містечку дізнаються про мій вибір, то будуть гудіти усією громадою. Воно й не дивно, про що ще їм говорити? Але ж моя бідна матір навіть на вулицю не вийде, боячись, що її назвуть поганою матір’ю чи осудять за те, що вона відпустила мене до столиці, де я «зовсім від рук відбилась». А ще більше вона боїться того, що хтось підтримає мене. Повірить у наше з Олегом кохання і відкриє мамі очі на те, що ми живемо у зовсім інші часи, ніж жила вона. Тоді ж їй доведеться дозволити мені приймати рішення самостійно і пожинати плоди моїх рішень. А вона ніколи не була готова відпустити мене у самостійне життя.

Можливо, хтось з вас теж думає, що я з Олегом лише через гроші. А він зі мною тому, що я молода і недосвідчена. Але я хочу вас запевнити, що це не так. У нас справжні дорослі відносини і ми кохаємо одне одного.

Та й якби я хотіла жити за його рахунок, то вже давно б так і зробила. Але я продовжую навчатись і працювати. Мені важлива моя кар’єра і особиста реалізація і я б нізащо не стала від цього відмовлятись заради якогось чоловіка.

Але мою матір було не можливо переконати у моїй розсудливості, тож у результаті ми посварились. Вона образилась, бо я «осоромила» нашу сім’ю, а я образилась, бо не отримала від неї підтримки, зате отримала цілу гору неприємних слів.

Можливо, хто із вас був у схожій ситуації і може щось мені порадити?

Оцените статью
Моя мама переконана, що мої відносини зі старшим чоловіком 0с0р0млять усю нашу сім’ю, а я впевнена, що це дійсно кохання