Моя Марічка в перші дні шлюбу була чудовою господинькою і люблячою дружиною, а потім її ніби підмінили.

Свою долю я зустрів на роботі. Якось Марія прийшла до нас в компанію стажуватися на роботу секретаря. Мені відразу припала до душі така гарна молода дівчина. Та і я їй, певно, сподобався, адже скоро ми розговорилися, сходили на декілька побачень і почали зустрічатися.

А через рік я взагалі запропонував їй одружитися і Маша погодилась. Ми відразу подали заяву до РАГСу і нам сказали місяць почекати розгляду.

За цей місяць кохана балувала мене різними смаколиками, ласощами. То тортик, то тістечко, то еклерчик. Я тішився, немов дитина. Просто на той момент не знав, що все це не приготовано нею, а куплене в магазині, що біля її дому. Там завжди була свіжа випічка.

І ось ми дочекалися дня, коли пора була з’їжджатися. У мене квартира була своя, а Марія жила в орендованій, тож, де жити визначилися швидко. Відразу після перевезення речей Маші ми були неймовірно щасливими, ніби окриленими. Навіть рутинні справи приносили нам задоволення, адже все робили разом.

З часом у нас на роботі почався справжній хаос. Якраз потрібно було закривати всі звіти, а ми нічого не встигали. За цим ми перестали так багато часу проводити разом. А потім Марійка твердо вирішила кидати роботу, оскільки мало заробляє, а сил іде багато. Я розумів, що прекрасно сам зможу забезпечити сім’ю, тому підтримав таку ідею.

Перші дні після цього я приходив додому із страшенним задоволенням. Моя дружина постійно чекала на мене із смачнючою вечерею, та от готувала вона лише страви правильного харчування. Я подумав, можливо, потрібно дати більше грошей на більшу кількість продуктів. Та от раціон був такий самий, а гроші витрачалися. Тому частіше і частіше я став замовляти різні доставки їжі із кафе і ресторанів. Не встигав я виносити коробки з-під піци.

Через декілька місяців наші стосунки стали гіршими. Маша нічим не могла зайнятися корисним, лише ходила по різних салонах, торгових центрах, кафешках. Тож моя зарплатня розходилась за тиждень. Також вона перестала робити домашні справи. А сварки відбувалися, бо я нібито мало заробляю. Я ж намагався донести, що просто дехто багато витрачає.

В ці моменти я згадував свою маму, яка постійно нарікала на лінивого батька, який спочатку старався для сім’ї, працював, а потім облінився і «приріс» до дивану. Так трапилося і у нас. Із моєї милої, ніжної Марічки стала груба, егоїстична людина.

Якось на вихідних я сам прокинувся раніше і почав готувати їсти, прибирати. Дружину це ніяк не спантеличило, вона лише сказала, що я нарешті взявся за роботу. Таким вчинком я хотів присоромити її. Але бажаного ефекту досягти не вдалося. Увечері в квартирі все було ще гірше ніж до прибирання.

Тут й закінчилось моє терпіння. Я сказав дружині, що буду подавати на розлучення. Вона влаштувала мені сцену і сказала, що я хотів перетворити її на домогосподарку. А вона всього лише хотіла кохання. Мене засмутило, що Марія так нічого і не зрозуміла. Тому я знав, що продовжувати цю розмову нема сенсу.

Розлучилися ми швиденько. Маша забрала всі свої речі і з’їхала, а я ще довго відходив від всього того, що трапилося у моєму житті під час шлюбу.

Оцените статью
Моя Марічка в перші дні шлюбу була чудовою господинькою і люблячою дружиною, а потім її ніби підмінили.