Свекруха і моя мати постійно пхають свій ніс у моє життя. Я думаю, що всі жінки мають таку проблему коли виходять заміж і народжують дитину. Я розумію, що бувають винятки, але здебільшого у всіх схожа ситуація. Свекрухи дуже люблять повчати і руйнувати життя невістці. А інколи буває так, що рідна мати не дає спокою.
Свекруха постійно мені дорікає і говорить, що я маю краще виконувати домашню роботу. Вона розповідає, що колись у неї було четверо дітей, город, а вона все встигала і у хаті в неї була ідеальна чистота. А я лінива і нічого не хочу робити. Вона постійно згадує свою молодість і розповідає, яка вона була розумна та гарна. А моя мати постійно мені дає поради і злиться на мене через те, що я не хочу її слухати.
У моїх подруг схожі проблеми. Наталя захотіла повернутись на роботу, а дочку віддала у дитячий садок та попросила свекруху забирати ввечері онучку. Літня жінка розізлилась та почала сваритись і говорити, що у неї є своє життя і вона не може забирати дитину з дитячого садка. А якщо невістка хотіла ходити на роботу, то не потрібно було народжувати.
А моїй іще одній подрузі її мати постійно дорікає через те, що вона годує сина грудьми, а не дитячою сумішшю.
Мені інколи здається, що літні жінки заздрять молодим жінкам через те, що колись у них не було тих можливостей, що тепер мають їхні дочки чи невістки. Я знаю такий випадок коли мати виховала дочку без чоловіка, а коли та виросла заздрила їй через те, що у неї щаслива сім’я і зять дуже любить свою дружину.
Моя свекруха коли я була у декретній відпустці злилась на мене через те, що я брала гроші у чоловіка, щоб ходити у салони краси і купувати одяг.
– Нащо тобі манікюр? Ти сидиш вдома з дитиною і ніхто тебе не бачить! Не витрачай гроші чоловіка даремно! – казала мені Марія Іванівна.
У мене таке враження, що літні жінки забули, що колись теж мали маленьких дітей і просили допомоги у рідних. Вони відвозили дітей у село до батьків на усі літні, осінні та зимові канікули.
Вони уже не пам’ятають, що бути матір’ю це не тільки виносити і народити, а це важка праця. А після трьох років декрету дуже важко повернутись на роботу. Дитина часто хворіє, а керівники зляться коли ти береш лікарняні. А якщо ти залишишся сидіти з дитиною чи будеш отримувати низьку заробітну плату, то свекрухи через це будуть тобі дорікати.
Моя свекруха постійно дорікає мені, що я погано виконую домашню роботу. Вона не розуміє, що працюю і дитину виховую, тому не можу робити все сама. Їй замість того, щоб дорікати мені потрібно мене хвалити, бо я молодець і роблю все для своєї сім’ї. Невже вона не розуміє, як мені важко. Я уже не пам’ятаю коли відпочивала, я працюю на роботі вдень і виконую домашню роботу ввечері. Я все роблю для своєї дитини і чоловіка, але від свекрухи чую тільки докори.