Моя молодість минула, а я так і по-справжньому не відгуляла її, не закохувалась і не страждала. Цей абсурдний шлюб забрав у мене всі емоції і в мене таке враження, що я вже нічого не відчуваю

Мене звати Людмила і за 20 років шлюбу я зрозуміла, що це було помилкою. Не тільки, через те, що мій чоловік більше не проявляє до мене симпанії як і я до нього. Висновок: ми з ним просто різні люди! 

Я вийшла заміж, коли мені було 19 років. Я не хотіла виходити заміж, але прийшлось через вагітність. Потім Сергій зізнався, що влаштував це спеціально, бо дуже хотів одружитись зі мною й створити сім’ю. Ще змалечку я вирішила, що в мене буде сім’я зовсім не схожа на шлюб моїх батьків. Вони ще з мого дитинства постійно лише скандалили й зраджували одне одного, а розлучатися не стали, бо ж дітей мають спільних та й це дорого. 

Я не надто була закохана в Сергія, але він любив мене до нестями і коли дізнався про вагітність, то був на 7-му небі від щастя. Відразу почав питати згоди у моїх батьків на одруження, а ті й погодились. Не встигла я отямитися, як вже стояла біля вівтаря й промовляла клятву вірності. 

У нас народився син Андрійко і я була невимовно рада материнству. Сергій мене любив і довгий час ніс мене просто на руках. Спочатку після школи працював у батька, потім за кордоном. А зараз працює таксистом. 

Сьогодні, згадуючи про наші стосунки, думаю “які ж вони були фальшиві”! Все почалось відтоді, коли після другої дитини моя зовнішність змінилась. Мій чоловік почав мені зраджувати, але я чому не надто ревнувала і навіть була щаслива, що він нарешті відстав від мене! Думаю, що це ненормально. Минуло ще  роки і я почала ходити в спортзал і займатись психологією й самоаналізом. Дійшло до того, що ми навіть не вечеряли, й не снідали, й не говорили одне з одним по душам. А коли мені виповнилось 39 років, то взагалі вирішили розійтись.

Оцените статью
Моя молодість минула, а я так і по-справжньому не відгуляла її, не закохувалась і не страждала. Цей абсурдний шлюб забрав у мене всі емоції і в мене таке враження, що я вже нічого не відчуваю