Мою молодшу сестру звуть Інна. І ось вона дізналась, що вагітна, коли мала всього лиш вісімнадцять років. Її обранцю також було вісімнадцять. І, коли вони довідались, що чекають дитину, то вирішили одружитися ще до пологів. Я скептично ставилась до цього шлюбу. Точніше була впевнена, що скоро вони все одно розлучаться. Адже навіть до вагітності вони часто сварились, виясняли стосунки.
Спочатку все було досить добре. Андрій влаштувався на роботу, а сестра поки могла ходила на пари в університет. Та відразу після народження дитини життя пішло наперекосяк.
Молодим батькам стали виплачувати гроші на малюка і я з жахом спостерігала на те, куди вони їх витрачають і як безтолково це роблять. Спочатку мама розповіла, що пара купила багато техніки додому, потім у соціальних мережах я побачила, що сестра з чоловіком поїхали на море.
Так склалося, що в моєї тітки не було своїх діток, тому після народження малюка Інна і Андрій переїхали до неї. Тож не важко здогадатися, на чиї плечі лягло виховання дитини. Тітка почала надзвонювати мамі, говорити, що молодим батькам постійно не вистачає грошей. Коли я у відкриту питала, куди ідуть гроші, які виділяє держава, всі проігнорували питання.
На День народження племінника я підназбирала грошей і купила гарненький зимовий костюмчик. Та Інна зі зневагою оглянула подарунок, а потім повернула мені його назад. Як виявилось, їхня дитина носить лише брендовий одяг.
Ображатися я не стала. Якщо вони такі багаті, то нехай купують що хочуть. Я ж тепер взагалі нічого дарувати не буду. Та, як на мене, купувати для дитини річ на декілька місяців за тисячу доларів – це повна дурниця. Всі ж знаємо, що діти ростуть із швидкістю світла.
Нещодавно мама сказала, що Андрій подав на розлучення. Всі в сім’ї засуджують його, а я прекрасно розумію, адже витримати всі забаганки сестри не вистачить ніяких нервів і фінансів. Тепер він і так ще буде десять років закривати всі борги, які надбав у шлюбі.
Щоб погасити кредити звертались і до мене про допомогу, та я сказала, що максимум можу купити речі малому. Якщо, звичайно, їм підходить не брендовий одяг.
Від своїх 16 років я працюю і знаю ціну грошам, тому ніколи не буду ось так розпоряджатися фінансами. А от сестра і пів родини тепер ігнорують мене, адже я така погана, відмовила сестрі у допомозі.
