Мене звати Іван і у мене є рідна сестра. Її звати Світлана. Вона уже десять років живе у Польщі. Ми з нею усі ці роки спілкувались телефоном.
Чотири роки тому я одружився і переїхав жити до дружини в Одесу. Я вирішив покликати у гості Світлану. Нехай літом приїде відпочине і поплаває у морі. Для чого їй їхати кудись відпочивати, якщо ми живемо біля моря?
Сестра дуже зраділа запрошенню. Вона швидко приїхала і ми з дружиною зустріли її на вокзалі.
По дорозі додому ми заїхали у магазин, бо хотіли купити що-небудь додому. Світлана купила для себе морозиво і сказала, що якщо ми теж хочемо, то маємо купити його собі самі. Ми дуже здивувались. Я сказав, що ми уже купили всі продукти і морозиво є вдома, зараз тільки докупляли хліб і сік.
Ми приїхали додому і повечеряли та відпочили. А на наступний день сестра пішла у супермаркет і сказала, що їй не додали декілька копійок до здачі. Тому вона посварилась через це з касиром.
Світлана довго нам розповідала про цей неприємний інцидент. Виявилось, що вона завжди економить і кожну копійку рахує. А потім вийшло що декілька копійок закотились за холодильник і нам довелось їй їх діставати. Вона говорила, що не можна, щоб гроші губилися.
Через два тижні Світлана повернулась у Польщу. А я ще довго згадував її приїзд. Я розумію, що економити потрібно, але не трястись за кожну копійку.
Я б ніколи не сварився з касиром через декілька копійок. Дружина мене підтримує і каже, що я правий і моя сестра занадто переживає за гроші. А ви як вважаєте, чи правильно поводиться моя сестра?
