Тієї ночі Катя довго не спала. Вже було давно за північ, тільки чути годинник в нічній тиші. Хоча насправді жінка вже давно не пам’ятає що таке тиша. Вона ніяк не могла заснути, бо занадто багато думала, їй не давали спокою власні думки. Коля, чоловік жінки знову не ночує вдома. Жінка не хвилюється де він чи з ким. Але дуже хвилюється за своїх дітей.
Катя давно хоче залишити чоловіка самого, адже він любить алкоголь, і переїхала б жити до батьків у село, але у неї ще є свекруха.
Ольга Вікторівна дуже хороша жінка, вона постійно сварить свого сина і не дає ображати невістку. Вона вже похилого віку, боязка. Сама точно не впорається зі своїм сином. Що буде з нею коли я піду? Вона зі свого будинку не поїде, але і саму її не можна залишати.
Зранку все буде ясно подумки сказала собі Катя і намагалася заснути. Зранку вона прикинулась від гуркоту. Коля так випив, що не мав сили навіть дійти до ліжка. Впав і заснув у дверях. Після побаченого Катя точно впевнилась, що потрібно забирати дітей та йти з цього будинку.
Вона почала швидко збирати речі, свої й дітей. Катя так поспішала, що навіть не побачила свою свекруху, яка стояла біля іншої кімнати й спостерігала. Коли вже зрозуміла, що сталося і чому невістка збирає речі почала просити:
– Катруся, ти мені як донька, не йди! Я пропаду сама! Погубить він мене, я точно сама не витримаю.
Катя на мить зупинилась, її серце стукало дуже швидко, їй було шкода своєї свекрухи. Ольга Вікторівна стала дуже дорогою людиною для Каті. Вона розуміла, що свекруха сама дійсно пропаде. Якщо залишити свекруху з сином удвох, то не довго ще мама протягне.
Катя вже втомилася від цього всього. Як правильно вчинити вона не знає, але рішення потрібно було прийняти за кілька хвилин.
