Минуло більше двох років з дня, коли ми з Анатолієм одружилися. Відразу після святкування ми обоє стали жити у матері чоловіка. І ось до цього часу вона переконує нас не заводити діток. Типу ще рано, треба нагулятися, та і вона не готова стати бабусею.
Останнім часом я помічаю, що сварки між мною і Толею стали частішим явищем. Я переконана, що якби не третій зайвий у нашій сім’ї, то все було б більш ніж ідеально. А от Людмила Степанівна постійно любить всунути свій ніс, куди не просять. Я досі дивуюсь, як вона ночами не заглядає до нас у кімнату.
За стільки часу разом мене просто вже дратує її цікавість і безтактність. Вона всюди мусить покомандувати, розповісти, як жити. Часом я сумніваюсь, а чи не вона моя друга половинка?!
І ось щодо ситуації з дітьми. Вона впевнена, що краще знає, коли мені вагітніти. А ще свекруха завжди розпоряджається приготуванням їжі. Ще й разу я не починала готувати без її погодження меню. А коли іду в магазин, вона вимагає список покупок і надписує, в якому магазині треба купувати ті чи інші продукти.
За останні дні я вже просто не витримую всіх цих знущань. Тільки ми починаємо із Толею про щось сперечатися, Людмила Степанівна тут як тут. І, звичайно ж, треба заступитися за синочка, хоче він того чи ні. А зараз увага – суперінформація – в моменти, коли ми сваримось, чоловік біжить спати до матусі. От просто уявіть, 25-річний чоловік біжить під спідницю матусі.
Нещодавно я висказала своє невдоволення і поставила обов’язкову умову: ми з Анатолієм з’їжджаєм на свою квартиру або я їду з цієї божевільні сама. На що він мені відповів, що за мамою потрібно наглядати, вона вже старенька, раптом треба допомога.
Що ж, мама поки ні на що не скаржиться, а я вже витратила купу грошей на заспокійливі таблетки. Я наковтаюсь ліків і іду в кімнату, а чоловік із своєю мамою перемивають всі мої кісточки. Невже вони думають, що я така глуха? Не раз вже чула, що обговорюють мною приготовану вечерю, мій зовнішній вигляд і навіть деякі інтимні моменти.
Я вже просто не знаю, як мені бути далі. Чоловіка я досі люблю і не хотілося б через дурненьку свекруху руйнувати наші стосунки. Та розумію, що залишатися біля нього тут просто не можу.
Можливо, ви порадите якийсь вихід із ситуації?
