Минуло вісімнадцять років, як я одружився з Галиною. Усі ці роки ми з тещею не бачимось і вона не хоче до нас приїздити. Спочатку я докладав зусиль, щоб налагодити з нею стосунки. Але усе марно і вона не хоче мене бачити. Я не знав, як змінити її ставлення до мене на краще.
Мабуть, одразу після нашого знайомства я їй не сподобався, бо вона тоді старалась, якнайшвидше випровадити мене зі свого будинку. Лідія Іванівна не захотіла приїхати на наше весілля, хоч дружина її запросила і з нетерпінням чекала. Сказала, що почувається не дуже добре і змушена залишитись вдома.
Я приїздив декілька разів до неї у гості і допомагав у будинку та на городі, але вона не була задоволеною моєю роботою і попросила більше не приїжджати. Тому я більше до неї не навідувався.
Моя дружина їздила до своєї матері декілька разів у місяць і приїздила з подарунками для нас. Літня жінка була щедрою і віддавала нам все, що могла.
Минали роки і нічого не змінювалось, наші стосунки з тещею так і не налагодились. Я уже перестав переживати через те, що матір моєї дружини не любить мене. Ми жили своїм життям.
Через деякий час у нас народився син. Ми запросили тещу на хрестини, але вона не захотіла приїхати. Сказала, що у неї нога болить, тому вона знову залишиться вдома. Ми знали, що це тільки відмовки, через те, що вона не хоче мене бачити.
Одного разу ми з дружиною вирішили, що поїдемо разом з дитиною у гості до Лідії Іванівни. Галина зателефонувала до матері, щоб сказати радісну новину, але вона не зраділа і сказала, що не хоче, щоб ми приїжджали. Вона нас вітає з народженням дитини, але бачити її не хоче. Нам було дуже образливо і ми вирішили більше не нав’язуватись їй.
Зараз дитині уже вісім років, а бабуся її жодного разу не бачила. Я не розумію її поведінки, вона нас бачити не хоче, але кожного разу передає великі сумки з подарунками і гроші для онука.
Декілька тижнів тому зателефонувала теща і сказала, що хворіє і лікар попередив її, що їй не багато залишилось, тому ми маємо приїхати до неї. Ми одразу помчали у село і через дві години були біля літньої жінки. Вона попросила усіх вийти крім мене, вона хотіла мені розповісти свою таємницю. Коли усі вийшли вона розповіла мені дивну історію
– Мої батьки мене прокляли через те, що я вийшла заміж за чоловіка, якого любила. А вони планували, що я одружусь з нашим сусідом. Вони сказали, що через те, що я їх ослухалась увесь мій рід буде нещасним. Усі ці роки я не могла забути слів батьків і тому не хотіла до вас приїжджати, щоб не передати вам прокляття. Ти мені одразу сподобався і я хотіла, щоб ви були щасливими і все було у вас гаразд. Я сподіваюсь, що у вас і надалі буде усе добре. Я молилась за вас і хочу, щоб ти молився за свою сім’ю. Молитва захистить вас від прокляття. – сказала вона.
Через декілька днів теща пішла у інший світ. Я зрозумів, що я помилявся коли думав, що мати дружини не любила мене. Все виявилось навпаки, вона не тільки любила нас, а й оберігала нас. Вона боялась, що прокляття її батьків зруйнує наше життя, тому не приїжджала до нас.
