Моя дочка вчиться у першому класі і коли я прийшов забирати її зі школи виявилось, що її немає. Вчителька сказала мені, що її забрала бабуся. Я не розумію, як вона могла без мого дозволу забрати дитину. Я зателефонував дружині і запитав чи вона знає про те, що її мати забрала нашу дочку зі школи.
– Невже моя мати тобі не зателефонувала і не попередила. Вони зараз в неї вдома. – відповіла дружина.
– Ні, нічого не сказала, я зараз у школі. Це було дуже негарно зі її сторони.
– Чому не гарно. Вона мені сказала, що забере дитину, а я сказала, що вона має тебе попередити. Я була радою, бо ми зможемо усі вихідні провести разом. Ми відпочинемо і подивимося кіно.
Я був дуже розлючений, але коли уявив, що ми вихідні без дитини проведемо і відпочинемо, то одразу мій настрій піднявся. Але я дуже переживав за дочку. Теща ніколи не готувала домашньої їжі і годувала онучку напівфабрикатами та солодощами. А потім коли дитина поверталась додому, то в неї живіт болів.
У нас із тещею із цього приводу постійно виникають конфлікти. Мені здається через це вона стала мене недолюблювати
Я вирішив поїхати до Зоряни Іванівни і забрати дочку додому. Коли я прийшов, то Оленка їла цукерки.
– Привіт, донечко!
– Тато! А баба говорила, що ти мене покинув. Але я знала, що ти мене любиш і завжди будеш зі мною.
Теща тим часом зі злістю дивилась на мене.
– Оленко, ходи у будинок, а тато нехай їде додому. Їдь додому, а то дружина собі іншого знайде! – нервово сказала родичка.
Я вирішив не звертати уваги на слова літньої жінки та не сваритися з нею. Дочка сіла у машину і ми поїхали додому. А теща була дуже злою на мене через те, що я забрав дитину додому.
Через декілька хвилин зателефонувала до мене моя дружина і запитала:
– Чому ти кричав на мою матір? Ти що неадекватний?
– Я на неї не кричав, хоч причини були.
– Які причини? Нічого страшного, що дає вона дитині солодке і не любить готувати. Я виросла і усе добре.
– Ти пам’ятаєш, які у тебе були проблеми зі здоров’ям. У тебе був гастрит. Добре, що я тебе готувати навчив. А то б ти досі у лікарнях лежала.
Дочка дорогою додому розповіла, що теща говорила їй, що тепер вона буде жити з нею і матір’ю. Вона збрехала моїй дитині та сказала, що я не люблю її і збираюсь покинути заради незнайомої тітки. А бабуся її дуже любить і не покине. Я хотів розвернутись і дійсно накричати на Зоряну Іванівну, але стримався.
Вдома я з дружиною вирішив поговорити про її матір.
– Я не буду більше терпіти її і моя дитина немає слухати вигадки бабусі. Вона годувала дитину цукерками і хотіла наговорити їй багато поганого про батька. Я не впевнений, що вона не адекватна. – сказав я Наталі.
Дружина пообіцяла, що теща більше не підійде до дочки. Я сподіваюсь, що це буде дійсно так і Зоряна Іванівна більше не буде бачитись з моєї дитиною.
