Ми вже кілька років з батьком чекаємо невістки в домі! Скільки часу минуло, а її все немає й немає. Мій син дуже здібний хлопець, працює вчителем у школі, знає кілька мов. Я дуже ним пишалась, але чому на особистому — у нього нічого не складається. Можливо, це сталось через те, що в дитинстві ми часто з його батьком сварились через зради й родичів. Мабуть, він все це побачив й вирішив, що йому цього не потрібно. Чому так?
Я вже йому скільки разів пояснювала й наголошувала, що життя складне й чоловік повинен створити сім’ю, яка б стала його опорою. Бо ж хто на старі роки згадає й хто піклуватиметься про нього, як нас не стане. Не хочу синові такої долі, бо для мене — найгірше померти в самотності. Здається, що гірше за це немає нічого.
Ось недавно! Привів якусь дівчину додому, бо мають разом готувати звіт по роботі. Її звати Олеся, це внучка тітки Галини. Вона в нього закохана ще змалечку, але він на неї навіть уваги не звертає. Скільки разів не намагалася їх звести, все марно. Мій син так лютував, коли при всіх я сказала, що може б вони одружились. Після цього заявив, що не збирається одружуватись взагалі й що йому так краще! Невже, це я в усьому винна? Я не раз чула, що я погана мати й через мене мій син не хоче мати сім’ю. Він змалечку бачив зради мого чоловіка, як я пробачала й мучилась, бо не хотіла залишаться самою. А він самотності не боїться!
