Мої родичі хочуть, щоб я написав заповіт на них. Але я не хочу цього робити, бо я вирішив, що складу заповіт на онучку мого сусіда. Bона постійно мені допомагає і не просить нічого на заміну. Вона добра, розумна дівчина і вважаю, що так буде правильно. Але боюсь, що мої рідні не заспокояться і захочуть зруйнувати дівчині життя.

Мені уже шістдесят п’ять років і залишився сам, усіх моїх близьких друзів і родичів уже немає зі мною. У мене є великий будинок за містом і двокімнатна квартира в місті.

У батьків я був єдиним сином, тому вони робили все для того, щоб у мене було хороше життя.

У двадцять два роки я одружився зі своєю одногрупницею, але ми прожили разом усього два роки. Одного разу я йшов додому через парк і побачив свою дружину, яка цілувала іншого чоловіка. Я не міг їй пробачити зраду і ми розлучились. А через декілька тижнів вона зателефонувала до мене і сказала, що вагітна і дитина моя.

Я вирішив, що якщо виявиться, що це правда і дитина моя, то я буду платити аліменти, але бачитись з Оленою я більше не хочу. Я не міг їй пробачити зраду, мені ще й досі було образливо.

Через дев’ять місяців вона народила маленьку дівчинку. Дитина була дуже схожою на мене і я вирішив їй допомагати матеріально.

Згодом виявилось, що у дівчинки проблеми зі здоров’ям. Дружина водила її до лікарів і возила її на лікування закордон. Їх стало трохи краще, але коли дівчинці було вісім років вона померла. Лікарі попереджали, що так може статись, але нам не хотілось в це вірити.

Через декілька років мій батько захворів і пішов у інший світ, а мати не могла пережити його смерть і через декілька місяців пішла слідом за ним. Я дуже важко переживав втрату близьких людей. Мені було дуже боляче і було таке враження, що я не живу, а існую: ходжу на роботу, їм і сплю. Я був нещасним, бо залишився сам один.

У мене були родичі з якими коли були живі батьки ми часто бачилися, а після того, як їх не стало ми перестали спілкуватись.

Коли мені було шістдесят п’ять років я купив планшет, але не вмів ним користуватись і щоб навчитись ним користуватись я звернувся до свого сусіда Олега і його онучки. Це єдині люди з якими я тоді спілкувався.

Василина навчила мене користуватись планшетом, я зареєструвався у соцмережах і знайшов своїх родичів та почав листуватись з ними. Вийшло так, що вони почали приїжджати до мене в гості і розповідати, що у них матеріальні проблеми і говорити погано про інших родичів. А потім запитували кому я заповів свій будинок і квартиру. Коли я відповідав, що не склав заповіт, вони мені постійно говорили, що я маю записати на них, бо їм потрібна моя допомога.

Мені не сподобалося те, що вони жаліються на життя і хочуть, щоб я склав на них заповіт, тому я перестав листуватись з ними. Але вони почали телефонувати до мене і запитувати чи я здоровий та просити скласти на них заповіт. Я вирішив, що складу заповіт на онучку мого сусіда вона постійно мені допомагає і не просить нічого на заміну. Вона добра, розумна дівчина і вважаю, що так буде правильно. Але боюсь, що мої рідні не заспокояться і захочуть зруйнувати дівчині життя.

Що ви б зробили на моєму місці? Чи правильно я вчинив?

Оцените статью
Мої родичі хочуть, щоб я написав заповіт на них. Але я не хочу цього робити, бо я вирішив, що складу заповіт на онучку мого сусіда. Bона постійно мені допомагає і не просить нічого на заміну. Вона добра, розумна дівчина і вважаю, що так буде правильно. Але боюсь, що мої рідні не заспокояться і захочуть зруйнувати дівчині життя.